Будьмо як діти!

За станом на середу, 17 червня, МОЗ відзвітувало про 33 тисячі 234 випадки Covid-19 в Україні. Захворювання під­твердили у 2445 дітей. Це трохи біль­ше ніж понад 7% від усіх, хто захворів. Діти якщо й заражаються «ковідом», то хворіють переважно у легкій формі. Відсоток летальності у цій віковій кате­горії — надзвичайно низький.

У США, де інфіковані SARS-CoV-2 діти та підлітки становлять 2% від за­гальної кількості «ковідних» хворих, Центр з контролю та профілактики за­хворюваності в Атланті (штат Джорджія) провів масштабне дослідження, вивчив­ши історії хвороб 2572 дітей з Covid-19. Лише 147 з них потребували госпіталіза­ції, а померло — троє.

Учені висунули кілька версій, чому діти (якщо порівнювати з тим же грипом) рід­ко хворіють на «ковід» і чому у них рідко розвиваються ускладнення. Результати своїх досліджень опублікували у видан­ні Nature — найпрестижнішому науковому журналі світу.

Версія № 1. У дітей, як правило, немає супутніх хронічних хвороб

До такої думки схиляється й педіатр вищої категорії з 60-річним стажем ро­боти Микола Фірсов. «Вірус небезпеч­ний для людей з діабетом, хронічними захворюваннями нирок і легень, тобто осіб віком 50+, — каже лікар, який у 1977−80 роках брав участь у гуманітарних місі­ях у країнах Африки. — Це пояснює, чому у нас доволі низький рівень смертнос­ті (помирає менш ніж 3% хворих, у той час як, скажімо, в Італії чи Великій Брита­нії — понад 14%). У нас з діабетом до 80−90 років не доживають — вмирають у 60». А діти, за словами лікаря, крім того, що ще не встигли нажити 2−3 хронічні неду­ги, мають краще натренований імунітет, адже з великою вірогідністю вже контак­тували з іншими чотирма менш небез­печними типами коронавірусів.

Версія № 2. Дітей захищають їхні здорові судини

Таку думку першою висловила кардіо­лог з Університетської клініки Цюріха (Швейцарія) Рушицька: «У дітей ендо­телій, який вистилає судини зсередини, — в ідеальному стані, а тому тромбоз їм не загрожує». Велика кількість пацієнтів з «ковідом» помирає внаслідок утворен­ня тромбів. Цю особливість зауважили, зокрема, патологоанатоми з Москви, які провели понад 2000 розтинів померлих від Covid-19 (середній вік пацієнтів — 52−84 роки), уклавши найбільший на сьогодні атлас з патанатомії Covid-19 у світі.

Перебіг і прогресування цієї хворо­би багато у чому нагадує SARS (важкий гострий респіраторний синдром). Вірус реплікується у нижні дихальні шляхи, по­трапляє у кровотік і розноситься по всьо­му тілу. На другому тижні від початку за­хворювання виникають імунні порушення та гіпоксія, які викликають ураження ба­гатьох органів-мішеней: серця, нирок, легень тощо, клітини яких мають на сво­їй поверхні рецептори АСЕ2, до яких при­єднується вірус, проникаючи таким чи­ном в організм.

Але Covid-19 має одну важливу відмін­ність від SARS, а також грипу, з яким його часто порівнюють. За рахунок прямого впливу коронавірусу на ендотелій судин легень і периферичних судин їхні стінки запалюються. Персистуючий запальний статус, який спостерігається при важко­му і критичному перебігу захворювання, діє як важливий тригер для каскаду коа­гуляції, зокрема інтерлейкіну-6 (одного з цитокінів, який секретується під час запа­лення), активує систему згортання крові і пригнічує фібринолітичну, яка відповідає за розчинення внутрішньосудинних тром­бів. Поява антифосфоліпідних антитіл по­силює коагуляцію. Унаслідок загущен­ня крові у судинах мікроциркуляторного русла утворюються тромби. Розвиваєть­ся ДВЗ-синдром (дисеміноване внутріш­ньосудинне згортання), який, у поєднан­ні з незгортуваністю крові, призводить до множинних масивних крововиливів.

«Ця теорія пояснює, чому за гіперто­нії і цукрового діабету перебіг Covid-19 є набагато важчим, адже ці захворю­вання негативно впливають на стан ен­дотелію», — пояснює лікар-гематолог з лікарні Університетського коледжу Лондона Марсель Леві.

Версія № 3. У дітей імунна система адекватно реагує на вторгнення збудника

У частини хворих розвивається бурх­лива імунна запальна реакція (т. зв. ци­токіновий шторм), унаслідок чого тка­нина легень та інших органів зазнає значних ушкоджень. Провідну роль у цьому процесі відіграють протизапаль­ні цитокіни, а також CD4+ Т-лімфоцити, проте не виключена також роль вірус-ін­дукованих імунологічних реакцій. «Імун­на система дітей не є ще настільки роз­винутою, щоб створити таку потужну цитокінову відповідь», — пояснює педі­атр Микола Фірсов.

Чи означає це, що закривати школи і дитсадки з метою зниження темпів поши­рення вірусу було недоцільно? Ні. «Якщо дитина до того, як заразитися „ковідом“, не мала проблем зі здоров’ям, хвилю­ватися не потрібно, — каже лікар. — Але якщо у неї є хронічні захворювання, іму­нодефіцитні стани, ця хвороба може да­вати ускладнення і навіть призводити до летальних наслідків». Ще одна пробле­ма — вірус передається повітряно-кра­пельним шляхом (при кашлі, розмові) і при дотику до заражених поверхонь. Ось чому діти часто стають носіями інфекції і можуть заражати своїх старших родичів. У яких Covid-19, як правило, характери­зується набагато важчим перебігом…