На цій землі жито сіяли ще за часів Австро-Угорщини

Скептики твердили, що на Турківщині пшеницю ніколи не вирощували, окрім як за колгоспів. Але цей міф цього року вирішили розвіяти ентузіасти, члени сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Вулкан». Посіяли хто 5, хто 10, 20 арів зернових - пшеницю третикале, ячмінь, жито, пшеницю спельту (полбу).

Насіння замовляли в Чернігові, на дослідній станції. Хоч цього року ще не мали чим молотити, але вирішили сіяти, поспостерігати за ґрунтом, за сортом зерна, яке краще родить. Далі вирішили не зупинятись, молотити вручну і в майбутньому планують кооперуватись для придбання молотарки. Першим врожаєм задоволені. Про свої успіхи розповіли на Святі хліба, яке провели у містечку Бориня Турківського району. Гостям розповіли і показали, як вирощували жито і пшеницю предки ще за часів Австро-Угорщини, і відтворили автентичний обряд обжинків прямо в полі, запросивши туди усіх.

...У поле вийшли косарі разом з музикою, гарною піснею. Розпочали косити. Наймолодшому косареві Данилові — сім років. Однак він хоч спочатку і косив маленькою косою, тепер має таку ж косу, як і дорослі. Данило розповів, що він дуже любить працювати, завжди допомагає по господарству. Вправність хлопчика настільки захопила присутніх, що було багато охочих і собі спробувати покосити.

Зі скошеного жита зв’язали дідух, який після святкування передадуть до боринської церкви пресвятої Євхаристії, збудованої в 1912 році.

Далі дійство продовжилося на території Боринського професійного ліцею.

Тут спеціально до свята встановили сцену, провели благо­устрій території, обладнали майданчик для обмолоту житніх снопів.

На свято прибуло багато гостей не лише зі сусідніх сіл Турківського району, а й зі сусідніх районів, зі Львова, а також із Закарпатської та Івано-Франківської областей.

Театралізовані дійства, які показали бойківчани гостям, не залишили байдужим нікого. Це і «Свято першого снопа», «Обмолот снопів ціпами», «Помел зерна на жорнах», «Хліб на лопаті - радість у хаті».

Також відбувся ярмарок ексклюзивних виробів пекарів, а усі гості не відмовлялися від дегустацій хліба, наливок, сирів та інших страв, які приготували місцеві господині. Пані Галина поділилася рецептами хліба, який готує для своєї великої родини, адже у неї шестеро дітей. На сцені виступали художні колективи.

Пригощали гостей також кулішем та бограчем. Неперевершений бограч готував Олександр Лепчей із Закарпатської області. Гості з полонини, із Косівщини, що на Франківщині, пригощали бринзою.

Лунали скептичні думки, чи варто проводити такі свята у час, коли в країні війна. На такі закиди голова Турківської районної державної адміністрації Олександр Лабецький відповів: «Я питав у хлопців, які воюють на сході, їхню думку. Вони відповіли, що воюють за те, щоб ми могли вирощувати хліб і жити повноцінним життям. Ми через таке свято хочемо показати свою бойківську культуру, залучити більше інвестицій у наш регіон».

Маленькі учасники свята запалили лампадки на згадку про ті мільйонні жертви, які в країні, яка була, є і буде житницею Європи, були знищені Голодомором, — щоб таке ніколи більше не повторилося.

У рамках свята у Борині відбувся «круглий стіл» на тему стратегії розвитку Карпатського краю. Гості із Нового Селища Хустського району Закарпатської області поділилися своїм досвідом розвитку громади. Вони розповіли, як за десяток років деградоване гірське село можна перетворити в розвинене... Напрямів для майбутніх проектів із розвитку цього благодатного краю чимало — це сільськогосподарське виробництво, відродження автентики, розвиток зеленого туризму.

Ініціатор свята керівник сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Вулкан» Богдан Комарницький розповів: “Це свято ми провели без жодної копійки. Зібрали ентузіастів і разом зробили чудове дійство”. Він також відзначив сприяння директора департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації Наталії Хмиз.

Тут планують і наступного року провести Свято хліба. Цього разу у рамках Всесвітніх бойківських фестин проведуть більш масштабне дійство. Думають і про розвиток туристичних зелених маршрутів — хлібних, сирних, чайних тощо, бо переконані, що це є з ким створювати та розвивати!

Свято хліба у Борині завершилося запаленням бойківської ватри.