«При створенні авторської вишиванки найважче вгодити чоловікам»

Майстриня Галина Ковальська планує робити власний рекорд України. Нагадаємо, жінка власноруч зробила 150 патріотичних кульок, якими напередодні Нового року була прикрашена міська ялинка у Жовкві. Але якісь негідники вкрали кульки. Злодіїв досі не знайшли. Тепер майстриня Галина виношує ідею декорувати львівську ялинку 250 оригінальними прикрасами у патріотичному стилі. Каже, цьогорічна львівська ялинка гарна, але скромно декорована… А Львів має нести у маси культуру вишиванки та патріотичних декорів.

«Щоб відкрити свою справу, 20 років працювала в Італії»

Жовківська вишивальниця за освітою вчителька хімії та біології, освіту здобувала у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Чимало років Галина Ковальська працювала у жовківській школі, потім зайнялася бізнесом — відкрила магазин вишиванок ручної роботи. Для того, аби відкрити власну справу та просувати своє ремесло, довелося чимало років працювати в Італії.

«П'ятнадцять років працювала в школі, двадцять — в Італії, — розповіла в інтерв’ю для „ВЗ“ Галина Ковальська. — Поїхала до Італії, аби заробити гроші на викуп магазину для вишиванок площею 100 метрів квадратних. На 2008 рік приміщення коштувало 420 тисяч гривень. Це була не підйомна сума».

«Я імпульсивна людина, вишивка мене заспокоює»

— Вишивання було вашим захопленням з дитинства?

— Вишиваю з 18-ти років. Першу сорочку вишила для свого тата. А нещодавно вишила для себе красиву сорочку. Бо я, як той «швець без чобіт» (Сміється.- Авт.). Працювала над нею десять місяців. Ця вишиванка дорога — коштує 40 тисяч гривень.

У моїй родині вишивали, але не всі. Мама не займалася вишивкою, вишивала тітка та родичі по татовій лінії. Вони креативні люди. Чому вишиваю? Бо знаходжу себе у цій справі. Я імпульсивна людина, вишивка мене заспокоює. Коли приходжу додому, намагаюся все швидко зробити, аби закритися в кімнаті і вишивати. Під час вишивання знаходжу себе!

Мій стиль вишивання — поєднання старовини із сучасністю, застосовую 3-D візерунок. По вишивці даю тканину і камінці, аби був об’єм. З Італії привезла «металеву» блискучу німецьку нитку. Такою ниткою треба вишивати лише руками. Пробувала машинкою, ріже голку.

— Заробляєте на вишиванках?

— Це не прибутковий бізнес, тому не заробляю. Це, радше, справа для душі. У моєму магазині в Жовкві — 2 тисячі вишиванок. Це не лише мої авторські вишиванки, а й ті, які беру на продаж на замовлення.

Люблю вишивати чоловічі сорочки. При створенні авторської вишиванки найважче вгодити чоловікам. Один митник замовив в мене вишиванку, аби візерунок був кольору його волосся. Працювала два місяці. А один мужчина хотів замочок, який проходить через усю вишиванку.

В середньому мої вишиванки коштують від 3-х тисяч гривень. Дорожчі варіанти — 7−8 тисяч. Зараз найдорожча вишиванка в моєму магазині — 12 тисяч. Раз на місяць маємо клієнтів, які купують дорогі вишиванки. Зараз війна, і люди переважно купують дешевші варіанти.

«Завдяки вишиванню я розв’язала проблему з косоокістю»

— Вишивання для вас хобі чи стиль життя?

— Це стиль життя. Я тим живу. Завдяки вишиванню я розв’язала проблему з косоокістю, мала травмоване око.

Мене часто запитують, де черпаю ідеї. Надихаюся іншими роботами. Коли їду в Коломию до своїх майстринь, приїжджаю звідти зарядженою, що аж усю ніч не сплю. Для мене Коломия — авторитет у вишиванні. Як вони не здогадалися зробити рекорд України?

Вишила чоловіку (він кримський татарин. — Авт.) креативну вишиванку: з однієї сторони герб, з іншої — півмісяць. Чоловік мене підтримує, а діти чомусь не дуже. Син сказав: «О, рекорди б’єш…».

Жовківчани підтримують, але є і скептики. Називали мене жінкою, яка не має, куди подіти гроші. Інші розмови: «Нам так її шкода, що стільки грошей витратила. Бідненька». Просила не рахувати моїх грошей. Але багато жовківчан після рекорду зайшли в мій магазин, щоб просто подякувати.

«Випила з подругами трошки коньяку, і відкрилося друге дихання»

— Як народилася ідея встановити рекорд України щодо прикрашання міської ялинки патріотичними кульками?

— Не я автор ідеї. Це ідея заступниці міського голови Жовкви Марти Грень. Вона випадково мені це запропонувала, коли зустрілася зі мною на засіданні шкільної ради в Будинку школяра. Це було в жовтні 2023 року. Спитала мене: «Що у вас робиться на віконній вітрині магазину?». Відповіла, що я декорувала вікно ялинковими кульками. Тоді заступниця мера запропонувала спробувати свої сили у встановленні рекорду — декорувати міську ялинку авторськими кульками. Я не знала, як це зробити. Бо торік міську ялинку я одягнула у віночки. Ми поговорили і забули. Потім Марта Грень зайшла до мого магазину, щоб нагадати про ідею. Мета — аби жовківська ялинка була найгарнішою в Україні. Я сумнівалася, чи встигну виготовити кульки. А що, як не стягну.

Замовляла матеріал для роботи, взяла кульки різних об’ємів — 15, 22 та 25 сантиметрів. Мала готових 120 вишитих кульок. Показувала їх чиновникам міської ради. Всі були в захваті і вже впевнено говорили про рекорд. У листопаді до мене приїхала комісія з Книги рекордів, аби попередньо зацінити результат. Це була експертна оцінка моїх робіт. Перевіряли, чи це справді вишивка, робили заміри кульок. Представники книги рекордів були в шоку, бо думали, що то будуть малі кульки. Сказали мені, що 120 кульок — замало для рекорду України, потрібно 150. Тож довелося ще виготовити 30 прикрас. І час в мене був обмежений — з середини листопада до 1 грудня.

— Обмежений час для роботи над кульками вас не відлякав?

— Виготовлення 30-ти кульок в такі стислі терміни було для мене найважчим етапом на шляху до рекорду. По-перше, все робилося через «мушу». По-друге, 120 кульок зробила, і настала криза в творчості. Не було ідей, що має бути на тих 30-ти кульках.

Але я вчителька — людина виконавча. Чоловік запропонував трохи розслабитися з подругами — аби знайти ідеї для кульок. Відповіла, що війна надворі, як розслаблятися. Але пішла з коньяком до сусідки. Виспалася після коньяку і пішла робити кульки. Як кажуть, відкрилося друге дихання (сміється. — Авт.). Трохи втратила час, і на виготовлення 30-ти кульок мала лише 12 днів.

Моя нова ідея — використання у декорі національного прапора та вишивки. Для однієї кульки взяла вишивку зі старої наволочки. Для інших — шаблон зі старої подушки сина, узор з вишитого фартуха. Для кульок використала все, що було в хаті. Ангелики на кульці вишивала за два дні, це було неважко. Чоловік замовив чорний узор на кульці — символ трауру за загиблими на фронті побратимами. Сказав, що це має бути кулька «за побратимів». Коли робила траурні кульки — плакала. Виготовила дві кульки, вишиті чорними нитками. Узор з чорного та червоного кольорів — шість кульок.

— Якими були перші емоції, коли дізналися про крадіжку кульок?

— Сором за жовківчан. Та образа. Я аж розплакалась… Зі Львова приїхали телевізійники, аби зняти в Жовкві сюжет про рекорд. Мене попросили стати біля ялинки. Потім глянули вгору і побачили, що вкрали кульки. Мені тоді стало так незручно…

«Планую зробити вишиті прикраси з символами міст-побратимів Львова»

— Розкажіть про тематику кульок ручної роботи для львівської лісової красуні на 2025 рік.

— На львівську ялинку хочу виготовити 250 кульок. Планую зробити вишиті прикраси з символами міст-побратимів Львова. Львів має 23 міста-партнери, зокрема за кордоном. Це будуть кульки з прапорами та гербами міст, які є побратимами обласного центру. Зроблю дублікати кульок і планую подарувати представникам міст, які приїдуть на відкриття ялинки. Було би круто так прикрасити львівську ялинку. Якби Львів зацікавився, вже з лютого маю починати виготовлення кульок.