«Якщо щитовидна залоза не працює, „лихоманить“ весь організм»…

Про це ми розпитали завідувачку діабетологічно­го відділення Львівського обласного державного клінічного лікувального діагностичного ендокрино­логічного центру Ірину Сулигу.

Львівський обласний протизобний диспансер був створений ще на початку 1947 року. Чому протизобний? Чому на Львівщи­ні? Багато людей переконані, що проблеми зі щитовидною в українців почалися лише піс­ля Чорнобиля…

— Перші літературні згадки про зобну ендемію у західних областях України з’явилися ще у далекому 1898 році. Тоді зоб та кретинізм (вроджений гіпо­тиреоз, нестача гормонів щи­товидної залози) були найбільш поширені серед жителів Івано-Франківської області. Минуло понад 100 років, але ситуація не змінилась — Івано-Франківськ лідирує за кількістю людей, які страждають від йододефіциту. Львівська область — на друго­му місці. Загалом у світі майже 30% населення проживає у йо­додефіцитних регіонах, а це — близько 2 млрд людей. Такими регіонами є віддалені від моря, високогірні і наближені до гір місцевості, де є дефіцит при­родного йоду у повітрі, ґрунті та воді. Як наслідок, продукти хар­чування не містять достатньої кількості цього важливого для життєдіяльності організму мі­кроелементу. Також свою роль у тотальному йододефіциті укра­їнців відіграла Чорнобильська аварія, про яку ви слушно зга­дали. Відбулися значні викиди в атмосферу радіоізотопів, опро­мінення якими є фактором ри­зику виникнення захворювань щитовидної залози.

— З якими ризиками для здоров’я пов’язана нестача йоду в організмі?

— Йод необхідний для ство­рення гормонів щитовидної за­лози, що регулюють метабо­лізм. Доведено, що тиреоїдні гормони посилюють імунну від­повідь організму, захищаючи нас від багатьох недуг.

Якщо щитовидна залоза не працює, «лихоманить» весь організм. Відчуваєте постій­ну втому, слабкість, помічаєте зниження розумової активнос­ті, погіршення пам’яті та слу­ху, розлади травлення, випадін­ня волосся? Найбільш вірогідно, що вашому організму не виста­чає йоду.

Крім таких начебто незначних симптомів, йододефіцит може стати причиною зобу та навіть раку щитовидної залози. Також йод відіграє важливу роль у роз­витку дитини. В Україні щороку народжується понад 30 тисяч ді­тей з мозковими порушеннями, пов’язаними з нестачею йоду. Якщо вагітна жінка потерпає від нестачі цього мікроелементу, це може призвести до непоправ­них наслідків: затримки росту та інтелектуального розвитку ди­тини, ба більше — загрози пе­реривання вагітності, адже на­віть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричи­няє освітні і когнітивні порушен­ня у дітей у майбутньому. Йод­ну профілактику слід проводити на етапі планування і продовжу­вати під час вагітності та у пері­од лактації (годування грудьми). Вагітним не слід призначати йо­довмісні біологічно активні до­бавки з метою індивідуальної йодної профілактики. Натомість необхідно призначати препара­ти калію йодиду у дозі 200−250 мкг на добу.

— Скільки потрібно спожи­вати йоду? Як вберегти себе від йододефіциту?

— Більшість українців щодня споживає лише 40−80 мкг йоду на добу при нормі до 200 мкг для дорослих, 120 мкг для дітей віком від 6 до 12 років та 90 мкг для діток віком до шести років.

Не потрібно переймати­ся можливим передозуванням, адже створити надлишок йоду в організмі доволі складно. 90−97% йоду, що надходить в орга­нізм, виводиться зі сечею. 2−7% - через кишечник. Європей­ські вчені підрахували: безпеч­на доза йоду — 1000 мкг на добу, а для жителів Японії та Австралії — 2000 (1000 — для дітей) мкг на добу.

Найпростіший спосіб вберег­тися від йододефіциту — заміни­ти звичайну сіль на йодовану та ввести у раціон продукти з вели­ким вмістом йоду. Найкращим вибором будуть морепродукти, біла риба, морська капуста, бу­ряк, баклажани, зелена цибу­ля, щавель, банани, цитрусові, диня, хурма, яйця та волоські го­ріхи. А от звичайні капуста і редь­ка, навпаки, вимивають і без того малу кількість йоду з організму, тому зловживати ними не слід.

Крім солі, виробники йоду­ють багато інших харчових про­дуктів, воду, а також дитяче хар­чування.

Матусі, які годують малю­ків материнським молоком, му­сять пам’ятати, що їм слід вжи­вати 200 — 250 мкг йоду на добу, оскільки у материнське молоко він надходить зі збалансованого раціону матері.

Аби організм засвоював йод, кишковий тракт повинен бути здоровим. Хвороби кишечнику погіршують здатність цього ор­гана всмоктувати корисні ре­човини, а отже, скільки б ми не їли йодовмісних продуктів — по­зитивного результату не буде. На жаль, йод — елемент, який швидко випаровується. Це тре­ба враховувати при споживан­ні продуктів з його вмістом. На­приклад, йодовані сіль та воду необхідно зберігати у непрозо­рій посудині, яка щільно закри­вається. Сіль варто додавати до їжі лише після приготуван­ня, адже при термічній обробці практично весь йод випарову­ється. Те саме стосується й бі­лої риби — її необхідно варити, а не смажити. Тільки так з неї за­своїться максимальна кількість корисних речовин.