Стежки до здоров’я

66-літній львів'янин-дизайнер Михайло Кунець ходить теренкурами у парку Знесіння щодня до 20 кілометрів. Каже, йому треба постійно перебувати в русі. Чотири роки тому серйозно пошкодив коліно, пройшов операцію, однак вирішив не зраджувати своїй традиції і продовжувати ходити.

«Такий сильний був біль, що не міг навіть довго сидіти. Почав долати відстані, і через якийсь час біль щез. Продовжую прогулюватися теренкурами вже четвертий рік. Коліно відновилося», — каже пан Михайло.

Німецький лікар Макс Ертель запропонував термін тернкур зокрема для лікування серцево-судинних захворювань. Вона полягає у піших прогулянках рівною місцевістю у чергуванні з підйомами та спусками. І саме він запропонував термін «теренкур» — від фр. terrain — поверхня, місцевість, земля і нім. kur — лікування. У Львові в останні кілька років облаштували теренкури у різних парках, зокрема у Знесінні та Замарстинівському парку.

«Є стежки, які можна легше пройти і спокійніше, є з підйомом, такі, які мають багато сходів, де треба піднятися догори і опуститися донизу. Людина, котра хворіє, їх подолати не зможе. Коли на деяких ділянках мені важко, я або їх уникаю, або через якийсь час знову повторюю спробу. Іноді буває, що минув одну стежку і набрався енергії, з якою можу йти далі. Якщо людина часто відвідує певні місця, і вони їй подобається, сама природа на неї доброчинно впливає», — ділиться досвідом Михайло Кунець.

Через агресію росії зросла кількість людей, що потребують реабілітації внаслідок поранень та операцій. Теренкури можуть допомогти і в цьому.

«Теренкури доволі швидко набули визнання у лікувальній практиці. Такі прогулянки підвищують імунітет і загалом позитивно впливають на людський організм та емоційний стан, — каже заступник директора регіонального ландшафтного парку „Знесіння“ Олесь Завадович. — Ми облаштували стежки здоров’я у нашому парку ще п’ять років тому. Адже наша місцевість, горбистий рельєф, чи не найкраще пасує до них. Теренкури завжди вимагають змінного навантаження».

Власне, ідея теренкурів у тому, щоб такою ходьбою займався будь-хто, не залежно від віку і стану свого здоров’я. Відповідно, залишався довше здоровим і менше хворів.

«Якщо звичайна ходьба залучає 40% м’язів людини, біг — 45%, їзда на велосипеді - 50%, то нордична (скандинавська) ходьба з паличками — 90% м’язів, тому що працюють і руки, і тулуб, і хребет», — пояснює доктор медичних наук Андрій Базилевич.

За його словами, про теренкури переважно знають серцеві пацієнти, котрі перенесли інфаркт міокарда або стентування. Лікарі залучають до ходіння теренкурами і тих, у кого є безсоння, ожиріння, артеріальна гіпертензія, хто має цукровий діабет, проблеми з дихальною системою, у кого посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

«У парку „Залізна вода“ вже давно закладено два теренкури. Про них мало знають, бо там немає вказівників маршрутів. Ми робили експеримент, коли ними ходили. Вимірювали тиск у гіпертоніків, тоді, спочатку до прогулянки, вони показники тиску були 150/90 чи навіть 150/100. А коли вони проходили стежкою лише 20 хвилин, їх тиск нормалізувався до 130/80. Отже, це реально працює», — підтверджує доцент Національного лісотехнічного університету Вікторія Оліферчук.

«Ходьба має і позитивні переваги перед бігом»

Щоб облаштувати теренкури у регіональному ландшафтному парку «Знесіння» (загальна його площа разом з охоронною зоною сягає 785,71 га), взяли за основу місце, куди чи не найбільше ходять львів'яни, територію, що прилягає до Шевченківського гаю (Музею народної архітектури і побуту Львові ім. Климентія Шептицького), для того, щоб люди довго не ходили манівцями і легко знаходили самі стежки.

«Окрім наших фахівців, долучилися до проєкту студенти з Польщі і Словенії, котрі приїхали на стажування. У парку Знесіння облаштували п’ять стежок — дві короткі для тих, хто не витримує великого навантаження, протяжністю — 0,56 км та 1,175 км, наступна 1, 845 км, для тих, хто має проблеми з серцево-судинною системою, а вже четверта і п’ята найдовші, загальнооздоровчі - 2,515 км і 3,065», — пояснює Олесь Завадович.

У Львові планують облаштувати теренкури у дванадцяти парках. На черзі ще п’ять парків, де вже стежки розробили, але там ще не поставили стенди і стовпчики з маршрутами (Івана Павла ІІ, 700-річчя Львова, Погулянка, Скнилівський парк і Горіховий гай). Ініціатори цієї ідеї закликають львів'ян, не чекаючи поки всі стежки будуть познаковані, а самостійно пошукати інформацію про теренкури на сайті Львівської міської ради. Відповідно ходити ними там, де кому ближче, збільшувати свої навантаження щодо тривалості прогулянки та шукати нові маршрути.

«Мешканці нашого міста, котрі знають про теренкури, часто воліють ходити однією і тією самою стежкою, щодо інших не розуміють, де вони зайдуть і де, у результаті, вийдуть. Коли людина довідується більше про той чи інший маршрут, такої проблеми в неї не виникає, — зауважує доктор медичних наук Андрій Базилевич. — Ходьба має і позитивні переваги перед бігом. Це найпростіший найбільш притаманний людині метод фізичного навантаження».

Теренкури потребують постійного пропагування

Поза тим, що теренкури у Львівських парках є вже кілька років і кількість маршрутів зростає, більшість мешканців міста про них не знає.

«Теренкури потребують постійного пропагування. Біля санаторних об'єктів (у Трускавці чи Моршині) такі стежки більш відомі та затребувані, — зауважує заступник директора парку «Знесіння» Олесь Завадович. Прогулюються ними у Знесінні переважно літні жінки та ті, хто займається скандинавською ходьбою. Молодь більше їздить на велосипедах та бігає.

Проблемою також є хулігани, котрі нищать вказівники маршрутів та стенди з пізнавальною інформацією. Працівники парку займаються відновленням елементів, вказівних табличок.

У соцмережах мешканці скаржилися на знищення дерев у Замарстинівському парку, які, за їх словами, зрізали під час проведення реконструкції головної алеї. «Зробили вирубане поле», — написала у Фейсбук львів'янка.

«Зняли лише небезпечні та сухі дерева, здорових дерев не довелося рубати, адже проєктанти врахували їх ще на стадії розробки проєктно-кошторисної документації», — заперечує заступниця начальниці Управління екології ЛМР Оксана Луцко. — Минулого року виділені кошти (9 млн грн з бюджету розвитку міської територіальної громади) не були використані, бо коригувався проєкт. Лише близько 2,5 млн грн. ЛКП «Зелений Львів» перерахував новому підряднику як аванс на закупівлю будматеріалів та початок робіт".

За її словами, орієнтовно стенди і стовпці з ознакуванням коштували торік 60−70 тисяч, це залежить від кількості маршрутів у кожному окремому парку і відповідно кількості стендів/стовпців.

«Система теренкура так зроблена, що вона сама спонукає пацієнта чи навіть здорову людину, котра починає ходити, себе розвивати і збільшувати маршрут та важкість. Є три рівні складності і довжини маршрутів, а також щодо перепаду висоти. Вони у нас позначені червоні (гама червоного) — найскладніші, найдовші, середні - жовті, і зелені - найлегші», — пояснює професор Андрій Базилевич.

Не у всіх львівських парках вистачає перепаду висоти для третього найскладнішого рівня. Але на Знесінні та Замарстинівському парку вони є.