Під матрацом надійніше?

Десь зі середини минулого тижня почала з’являтись інформація про те, що влада готується вимкнути українцям Інтернет та мобільний зв’язок. Мовляв, частина інтернет-провайдерів уже навіть отримали листи-попередження. Кореспондент “ВЗ” навіть одержала на свою «електронку» попередження від інтернет-ринку “Шувар”: “У зв’язку з політичною ситуацією в країні, можливо, буде відключений Інтернет. Тож, відповідно, ви не зможете скористатись нашим сайтом для замовлення продуктів харчування. Якщо це все-таки трапиться, будемо приймати ваші замовлення телефонами...”. Однак в Українській інтернет-асоціації запевнили — провайдери таких листів не отримували. Телекомунікаційні мережі працюють стабільно, і підстав для втручання у їхню роботу немає.

При цьому в ІнАУ нагадали, що Інтернет — не лише соціальні мережі, через які поширюється “вірус революції”. “Звертаємо увагу на те, що припинення роботи мережі Інтернет безумовно призведе до зупинки роботи не тільки банківської системи України, елект­ронних платежів і блокування роботи всього легального бізнесу, а також унеможливить обмін інформацією між органами державної влади”, — заявляють в ІнАУ. Тобто заяви про вимкнення Інтернету — лише один зі способів налякати людей.

Тож поки одні хвилюються, що робитимуть без Facebook чи “Контактів”, інші переживають — чи зможуть працювати банкомати, бо у них зарплата — на картці. Так, один із читачів “ВЗ” зателефонував з питанням, чи є якісь особливі приписи щодо роботи банківської системи в умовах надзвичайного стану, адже революція револю­цією, а в нього у лютому закінчується термін депозиту. Боїться, чи зможе забрати гроші... У соц­мережах одні поширюють заклики забирати гроші з банків, які належать «регіоналам». Інші закликають в жодному разі не вкладати кошти у державні банки, бо вони кредитують уряд... Знайома у суботу намагалась зняти гроші з депозиту (термін закінчився). Каже, була здивована чергою людей, які хотіли зняти гроші з рахунків. Готівки в касі одного з найбільших банків забракло. “У мене невелика сума — дві тисячі доларів. Але в банку сказали, що зможуть видати їх лише за кілька днів, — валюту треба замовляти”.

У самих банках офіційно коментувати тему відтоку коштів не беруться. Мовляв, місяць ще не закінчився, статистики немає. Неофіційно ж зізнаються: клієнтів, які хочуть зняти кош­ти з депозитів, стало більше. “Вкладників, які хочуть розірвати договір достроково, одиниці. Переважно люди мають поважні причини. Не пов’язуємо це з політичною кризою. Але якщо раніше у нас більшість вкладників після закінчення терміну депозиту переукладали договір, то тепер частіше воліють забрати гроші. У банкоматах також швидше закінчується готівка. Але про якийсь катастрофічний відтік коштів говорити рано”, — розповів працівник банку.

«На жаль, в нашій краї­ні політика та економіка пов’язані дуже тісно, тому політична криза обов’язково відбивається на економіці країни і, відповідно, на її банківському секторі, — каже аналітик компанії «Простобанк Консалтинг» Сергій Подвігін. — У нинішніх умовах банківська система може відчути відтік коштів як від фізичних осіб, так і від юридичних, що вплине, перш за все, на її ліквідність. Переважна більшість ресурсів наших банків формується за рахунок коштів фізичних осіб. А це найбільш нестійкий ресурс. У разі погіршення ситуації, цілком ймовірно, переважна кількість вкладників вирішить забрати свої кошти з банків, рівень довіри до яких і так невисокий. Відповідно, банки будуть змушені підвищувати ставки за залученими коштами, що збільшує їхні витрати. Ще одним важливим фактором, що може вплинути на стійкість банківської системи, є валютний курс. Останнім часом гривня значно послабилася відносно долара США та євро. Багато банків мають зобов’язання в іноземній валюті, тому послаблення курсу гривні щодо основних валют призведе до збільшення зобов’язань у гривневому еквіваленті. Негативно вплинути на банківську систему може і вартість ресурсів для наших банків на міжнародному ринку. У вартості запозичень одним з основних факторів є ризик країни. У нинішніх умовах цей складник ціни на ресурси для вітчизняних банків буде значно вищим, ніж для країни зі стабільним політичним та економічним становищем”.

За словами експерта, у Законі України «Про правовий режим надзвичайного стану» про обмеження діяльності банків нічого не сказано. Проте цілком реальними є проблеми у їх діяльності внаслідок обмеження роботи інформаційних каналів на загальнодержавному рівні.

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Мамедов вважає, що навіть за нестабільної ситуації в Україні хвилюватись за банківські вклади не варто. “Банківський сектор — частина країни, тому бурхливі політичні події, звичайно ж, позначаються на його діяльності. Люди дивляться новини, тривожаться за свої гроші і шукають способи їх убезпечити, — каже Сергій Мамедов. — Дехто кидає­ться обмінювати гривні на долари, дехто забирає їх з банків. Можу сказати, що таких людей мало. Більше того, вважаю їхні дії передчасними і помилковими. Найкращий спосіб зберегти і, що важливо, примножити свої заощадження — це тримати їх у банку. Зараз гривневий депозит — найвигідніший і найнадійніший фінансовий інструмент. У разі проблем у банку ваші заощадження до 200 тисяч грн. гарантовано поверне держава. Відтік коштів якщо й можливий, то тільки під впливом панічних настроїв, які мають кон’юнктурний характер. Після стабілізації ті, хто запанікував, зрозуміють свою помилку. Бо саме вони втратять”.