Лише 30% українців, які рятуються від війни закордоном, готові повернутися. Ще не вечір?
Минуло понад два роки від початку повномасштабного вторгнення. Однак держава досі не створила жодної програми, яка би заохочувала та підтримувала людей, які повертаються на батьківщину
Адже для того, щоб повернутися — людина має знати, чи буде в неї житло (у багатьох його знищила росія), робота, навчальний заклад для дитини. Нічого з цього зроблено не було. Варто врахувати також, що по закінченні війни — багато чоловіків поїдуть за кордон, щоб возз’єднатися з рідними.
Натомість більшість європейських країн створили комфортні умови для асиміляції українських громадян. Адже вони — працьовиті, освічені, креативні. Кілька країн уже заявили, що зацікавлені в тому, щоби українці залишилися там назавжди. Це зокрема — Польща та Німеччина. Адже ми надаємо цінний ресурс — молодих працьовитих людей, які будуть підіймати економіки цих країн, їхню — а не українську — демографію. Та й дійсно: якщо людина має вибір: комфортні умови проживання в країні, де хоча і є корупція, але з нею борються — чи повернення в країну, де корупціонери щодня тебе грабують, відповідь очевидна.
З огляду на це, яким би не було закінчення війни — Україна все одно програє, адже найцінніший ресурс — люди — буде втрачений. Якщо, звісно, влада терміново не візьметься за голову.
