Збірку віршів він написав буквально у проміжках між постійними бойовими завданнями
Для мене було за честь, коли він дав мені почитати збірку віршів перед друком, і останнє його повідомлення мені було проханням надіслати адресу для відправки книги з автографом…
З Максимом Кривцовим я познайомився у 2016-му році. Він читав мої дописи про створення нової бригади Нацгвардії 3018, яка буде готуватись як бригада легкої піхоти за зразком НАТО, і прийшов в одному з перших наборів.
Далі помітно виділявся. Він воював добровольцем з 2014-го року у «Правому секторі», писав вірші та захоплювався фотографією, але твердо вирішив стати професійним солдатом. Саме солдатом піхоти, кулеметником. І весь романтизм та лірика злітали на службі — він був чітким, дисциплінованим, невтомним, завжди своїм словом та прикладом мотивував бійців. При цьому у Максима був гострий військовий інтелект, він аналізував та критично ставився до багатьох процесів у армії, постійно думав над вдосконаленням. Це був один з кращих солдатів, сильний, витривалий, потужний. Одного разу серйозно травмував собі спину, оскільки щоденно тренувався у бронежилеті і не знімав пліт, але ніякі травми його не могли зупинити, він був одним із стрижнів колективу. Максим бачив багато безладу на фронті і хотів стати учасником професійної бойової частини, щоб ефективно воювати. Але керівництво України відмовилось під час АТО виводити бригаду 3018 у першу лінію попри зразкову підготовку, командирів-лідерів з бригади прибрали, і багато бійців тоді звільнилось по завершенні контракту, у тому числі Максим. Він хотів воювати за країну, а не служити на другій лінії.
Коли почалась активна війна, з 24 лютого 2022, пішов добровольцем до складу Сил спеціальних операцій. Воював під Києвом. Потім був на багатьох ділянках фронту. Брав участь у балаклійському прориві, його група одна з перших увірвалась на околицю Балаклії 6 вересня 2022 року. Воював він також і на інших ділянках фронту. Регулярно дзвонив та писав мені, розповідав реальну обстановку.
Обурювався, що підрозділи спецназ постійно використовують як штурмові групи без необхідної вогневої підтримки, розвідки, планування, що призводило до невиправданих втрат.
Але як би критично Далі не мислив, він завжди чітко та до кінця виконував усі завдання і робив усе можливе на своєму солдатському місці для знищення окупантів та наближення перемоги.
Він був завжди надійним бойовим товаришем.
Достатньо відомий та з багатьма зв’язками, але не прагнув високих посад та більш безпечної служби, бо вважав за необхідне бути там, де найважче, де його високий рівень підготовки буде максимально використаний.
А свій талант, свій дар поета Далі задіював на відпочинку. Для нього вірші були джерелом енергії. Він творив тому, що так відчував. Збірку віршів написав буквально у проміжках між постійними бойовими завданнями.
Для мене було за честь, коли він дав мені почитати збірку віршів перед друком, і останнє його повідомлення мені було проханням надіслати адресу для відправки книги з автографом…
Максим Кривцов є одним з справжніх лицарів нашого часу, видатним Героєм війни за незалежність. Він був Воїном-Поетом, який надихав усіх, хто мав щастя та честь з ним спілкуватись, і кому він світив своєю чистою та вільною українською душею…
Зараз ми знімаємо відео пам’яті Максима, якщо хтось з друзів хотів би сказати про нього — напишіть будь ласка.
