Польський приклад має служити для нас ілюстрацією, що влада не повинна порушувати принципів у доступі до медіа
Така політика антидемократична
Про вибори у Польщі.
Коментуючи результат парламентських виборів, Адам Міхнік написав: «Ми знову можемо думати про Польщу з гордістю. Наше суспільство не огорнув страх, заздрість і пихата самовпевненість. Мені здається, що воскрес дух прощі Івана
Легендарний польський дисидент і головний редактор «Газети виборчої» передав настрій мільйонів поляків, які масово взяли участь у голосуванні. Явка більше за 74% - рекордна для Польщі. Серед вікових груп особливо активні були люди віком від 30 до 50 років і вони в основному підтримали опозицію. Серед них явка перевищила неймовірні 85%!
Але і молоде покоління масово взяло участь у голосуванні, зрозумівши велику ставку цих виборів. Збереження присутності Польщі в Європейському Союзі, верховенства права і самої демократії.
Настрій цих груп польських виборців я відчув 4 червня, коли був серед пів мільйона поляків, які мирним маршем пройшли вулицями Варшави в річницю перших демократичних виборів з 1989 року, про які згадав Адам Міхнік. Марш очолював Лех Валенса і Дональд Туск — колишній прем’єр-міністр Польщі і голова Європейської ради. Сьогодні він лідер Громадянської платформи і беззаперечний кандидат на очільника нового уряду, який вже почали формувати три опозиційні партії.
На пів року пізніше, за два тижні до виборів, вулицями столиці йшло більше одного мільйона поляків. Було видно, що «велетень прокинувся». Так про польське суспільство сказав Туск. І велетень справді показав свою силу.
Правляча 8 років Польщею партія «Право і справедливість» не програла вибрів до Сейму, бо за її кандидатів проголосувало 35.5% виборців. Партія зайняла перше місце, випередивши Громадянську коаліцію Дональда Туска на 4.5% голосів.
Але ПіС втратить владу, бо з політичною силою, яку очолює Ярослав Качинський жодна інша політична сила не хоче формувати коаліцію. І справа не лише в тому, що за 8 років при владі, ПіС нажив велику кількість ворогів.
Я уважно приглядався до передвиборчої кампанії. Мені сумно було бачити, що спосіб її ведення публічними медіа порушив всі правила рівного доступу до ефіру різних політичних сил. Преференції було надано ПіС. Натомість проти опозиції проводилася чорна кампанія. Наприклад, Дональда Туска представлено як втілення всякого зла і національної зради. Але це не спрацювало. Туск переміг і формуватиме новий уряд.
Для нас в Україні польський приклад має служити ілюстрацією того, що влада не повинна порушувати принципів у доступі до монополізованих собою ж медіа на зразок «телемарафону». Така політика антидемократична. І рано чи пізно така політика обертається проти самої влади.
