Перша заповідь українця, яку має знати кожен
Воюєш, волонтериш, донатиш — однозначно свій, незалежно від статі, мови, релігії та політичних уподобань
Сьогодні Україну фактично не можна зруйнувати ззовні. Її можна зруйнувати тільки зсередини. Бо зовнішня загроза нас гуртує. Але тільки зовнішній тиск слабшає, з нас одразу починає фонтанувати наша одвічна отаманщина: самовпевненість, нетерпимість та невміння відрізняти ворогів від опонентів.
Аби уникнути братовбивчих срачей у віртуальному просторі, які згодом можуть виплеснулася у реальне насильство на вулицях, пропоную просте та універсальне правило:
- Добре все, що наближає нашу перемогу.
- Шкідливе все, що її віддаляє.
- Воюєш, волонтериш, донатиш — однозначно свій, незалежно від статі, мови, релігії та політичних уподобань.
Розганяєш хайп у ФБ, досі ділиш українців на «зеленобобиків» та «порохоботів», заробляєш на корупції, рекетуєш бізнес тощо — ворог або щонайменше корисний ідіот.
Звичайно, ми можемо (і будемо) до хрипоти сперечатись, що стане нашою перемогою. Втім для мене відповідь очевидна: перемогти — це вистояти (done) та стати справжнім хазяїном власної долі. Аби долю України вирішував ні путін, ні Байден, ні Сі, ні Сунак чи Фон Ляйден і навіть не Зеленський, а український народ. Просто повернути території — набагато легше…
