Демократам важко знайти спільну мову з диктаторами
Стосунки між Україною і Китаєм завжди були своєрідними
Китай, Південна Корея і тонкощі східної дипломатії стали темами ефіру в програмі «The Week».
Стосунки між Україною і Китаєм завжди були своєрідними. Їх якось підтримували українські лідери, які виросли з КПРС, на особистих контактах.
Пам‘ятаю, як Іван Степанович Плющ сказав мені про Сі Цзіньпіня, що це «сучасний Мао Цзедун». Новому поколінню українських лідерів не вдавалось вибудувати стосунки з Пекіном в силу різної ідеології і різних поглядів на майбутнє. Воно і зрозуміло, що демократам важко знайти спільну мову з диктаторами. Не сприяло взаєморозумінню і непризначення посла України в Китаї. А Китай завжди був зацікавлений в економічному ринку України.
Що стоїть за телефонним дзвінком Сі Цзіньпіня Президенту Зеленському?
Думаю, що впершу чергу, це пов‘язано з візитом до «піднебесної» президента Франції Еммануеля Макрона. Не виключаю, що саме він переконав українську сторону провести цю розмову. Тим більше, що для цього ми мали привід: призначення посла України в Китаї Павла Рябікіна. Як відомо, в міжнародній практиці, агреман можна отримати і шляхом розмови між главами держав. Насправді, розмова була довгою: близько години.
Впевнений, що обговорили чимало питань. Але я нічого хорошого не бачу в дзвінку Сі Цзіньпіня в Київ. Також не поділяю цього «телячого» задоволення, який у світі спричинила телефонна розмова китайського диктатора з президентом України. Треба розуміти, що це ініціатива москви, а не Пекіна. До того ж, світ не осягнув основ «східної дипломатії», яка передбачає розтягування в часі. А що це під час війни? Це збільшення смертей. Поле ж битви, навпаки, вимагає стиснення в часі.
Мені шкода, що інформаційно телефонна розмова між лідерами України і Китаю затьмарила важливу подію: презентацію двопартійного проєкут резолюції Конгресу США щодо забезпечення перемоги України у війні. Вперше в документі було описано, що таке перемога у цій війні для України: відновлення кордонів України; вступ України в НАТО; виплата рф Україні репарацій; притягнення рф до відповідальності за злочини; встановлення справедливості для жертв злочинів, скоєних рф. В резолюції йдеться і про умови проведення переговорів між Україною і рф: виведення військ рф з території України.
Що ж стосується результату зустрічі Президента США Байдена і Президента Південної Кореї Юн Сок Йоля, то мало що було винесено на публіку.
Чому? Бо це стосується оборони. Південна Корея готова надавати Україні допомогу. Ця країна добре розуміє, що знаходиться на передовій. На сьогодні прикладом такої допомоги є механізм заміщення, по якому Південна Корея може надати військову допомогу країнам НАТО, а ті своєю чергою — Україні. Так Польща передала Україні 1000 танків Т-72, на заміну яких отримує від Південної Кореї танки К-2. Це стало можливим завдяки досвідченому послу України в Південній Кореї Дмитру Пономаренку.
