Передплатити Підтримати

"Мальчік хочєт в Тамбов…"

Солодка "парочка потужних дипломатів" (сказано Зеленським. – Авт.), пристаркуватих клоунів з досі невтіленими амбіціями, - Леонід Кравчук та Вітольд Фокін, - гнуть свою, цілком передбачувану лінію на систематичних онлайн-раутах Тимчасової Контактної Групи у Мінську

Вони не поставлені туди Зе! президентом, аби формувати проукраїнський порядок денний, навпаки, — їхні побиті життям обличчя мають прикривати капітулянтство «нової команди», а їхні — далебі не надто вже гострі очі напружуються в очікуванні ще не бачених досі півтонів у погляді кремлівського агресора. По суті, на шостому році війни з Росією Україна сподобилася відшукати у найпотаємніших закамарках власної політичної кухні двох викінчених циніків, парочку безпринципних покидьків, готових невідь заради чого торгувати власним сумлінням, долями мільйонів і, зрештою, незалежністю країни.

Я розумію, чому Зеленському важило саме на Кравчукові — бо цей тип умовжливлює гендель з Медведчуком, товаром у якому є південно-східний електорат Слуги і ОПЗЖ. «Баш на баш» полягатиме у «товариському» поділі округів, щоб раптом на місцевих виборах пропрезидентська сила не упіймала принизливого і, зрештою, фатального облизня. Фатального тому, що в інших регіонах — до ворожки не ходи, — такий результат після півторарічного «урядування» Зе! президента та його Кварталу забезпечено.

Кравчуку до того ж не бракує нахабства, щоб безсоромно, не криючись, озвучувати капітулянтську лінію перед публікою будь-якого штибу: при поважних міжнародних дипломатах і з екрана медведчуківських каналів. Разом з 87-річним Фокіним вони дуетом співають те, чого вимагає від Банкової в ультимативній формі московський диктатор. А там, на Печерських пагорбах, з одного боку, готові на будь-які захцянки Путіна, — що Єрмак, що, зрештою, й Зеленський, але їм якось не випадає ось так відкрито і публічно оголосити про це.

Вітольд Фокін натомість робить це, я б сказав, органічно, якщо це слово пасує до поняття зради. Ба більше, — він починає гнати коней (Кравчук, презентуючи свого давнього колегу, розповів, що експрем'єрові часів президентської «юності» ЛМК, випало працювати коногоном на шахтах. Та й Фокін це підтвердив). Він рветься на Донбас, поговорити з бойовиками, і не робить особливої таємниці з того, що їм запропонує. Скандальне інтерв'ю Вітольда Павловича, що його опублікувала «Страна», містить увесь букет вже призабутої «формули Штайнмаєра», навіть більше. Тотальна амністія для терористів, особливий статус… Цитую: «Ще важливе питання про амністію. І з того боку, і з іншого боку було скоєно багато злочинів, які в кінцевому підсумку повинні бути розслідувані, і винні нехай понесуть покарання. Але сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція — потрібно оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще — всього Донбасу».

По поличках. Фокін ставить на один щабель «злочини» проросійських бойовиків і дії українських захисників суверенітету і територіальної цілісності України. Для нього вимушена оборона українців від терористів і агресорів з російськими військовими квитками — злочин. І тих, і тих треба амністувати. З «гуманних» міркувань — припинення війни. Водночас «винні нехай понесуть покарання». Як? Вони ж амністовані… Чи Фокін, не прикусивши язика, натякає на можливість зворотності закону? Чи, може, тут план значно хитріший?

Якщо «парочка» миротворців щедро надає особливий статус «всьому Донбасу» (такого Гіві та Моторолі не снилося у солодких снах, а нинішні ватажки Л/ДНР час від часу несуть схожу маячню у своїх, сповнених «імперських ноток» відосиках), то, зрозуміло, що дістати звідти відвертих військових злочинців українському правосуддю, навіть за дуже сильного бажання, буде ніяк. Бо «вибори», за первісним задумом сумнівної формули Штайнмаєра, а відтак тепер — за планами Кравчука-Фокіна, мають відбутися на фактично окупованій території. Не виключено, що за присутності військових формувань агресора, і вже точно — під контролем бойовиків. Байку про участь українських політичних партій, про висвітлення виборчого процесу українськими ЗМІ, ба більше — про контроль за, м'яко кажучи, «чудернацькими виборами» з боку української ЦВК залишмо наївним або неадекватам. Бо Фокін без тіні сумніву вже засудив відмову Комісії проводити такі вибори, і не тільки на окупованих територіях, але й у районах Донбасу, що перебувають під контролем України.

Тож статистику правосуддя і торжества справедливості у справі відповідальності за скоєне поповнюватимуть за рахунок інших «винних» — українських добробатів, воїнів ЗСУ, яких, як вже зауважено, Фокін неприкрито вважає військовими злочинцями.

Зрештою, чи можна очікувати інших оцінок від людини, яка, власне кажучи, не надто й приховує власних поглядів на Україну. Бо коли заступник очільника делегації на переговорах ТКГ розводиться про ефемерний «народ Донбасу», то хіба не демонструє вочевидь не проукраїнську заанґажованість? До слова, Путін теж часто оперує саме такою фразою.

…Зрештою, Фокін може поїхати до Донецька та Луганська. Навіть з Кравчуком. Звідти ближче до Ростова або Тамбова…

Ігор Гулик для «ВЗ»