Сподівання Зеленського на «доброго» агресора Путіна ведуть країну до капітуляції (відеоблог)
Якщо ти приходиш до влади, то повинен чітко бачити і чітко розуміти, що ми, Україна, не можемо розвиватися окремо від європейського ринку, не можемо захищати свою безпеку окремо від НАТО, не можемо бути сильними і незалежними без наших партнерів.
Не можемо давати незаконні вказівки силовим органам і думати, що хтось нас візьме в Європейський Союз. «Я їм не вказую», — каже Зеленський. І тут же збирає силовиків, щоб вони розібралися з Гончаренком. А так не буває.
Не можна бути диктатором і будувати вільну економіку — вільна економіка в диктатурах не розвивається. Не можна бути диктатором, вести війну і сподіватися, що тебе хтось підтримає. Бо вільні країни, які перемагали у війнах проти агресорів, як колись, перед початком Другої світової війни, Фінляндія, чи зараз Ізраїль, який воює, це сильні демократичні країни. Саме тому світ і підтримує їх у цій великій війні. А зовсім не тому, що на чолі їх стоять якісь диктатори, які думають, що переможуть диктаторів сильніших. Так не буває. Сильніший диктатор завжди перемагає.
У новий уряд прийшли люди з незрозумілими певними сподіваннями. З якими? Мені зрозуміти складно. Те, що я розумію — що поставлені вони олігархами. Тому що олігархи хочуть поповнити свої бюджети, розуміють, що бідніють, розуміють, що це їхній останній шанс щось вирвати з української держави — чи то підприємство, чи то землю, чи то ще щось. Плювати їм на майбутнє. Не потрібне їм майбутнє. А ті, хто прийшли, думають, що все знову саме собою складеться.
«Давайте подамо воду в Крим», — каже новий прем’єр-міністр. І чомусь думає, що таким чином ми переможемо, нібито врятуємо якихось українців. А самі, насправді, збираємося дати воду російським оборонним підприємствам, атомній енергетиці. Тим, хто загарбав наш Крим і хоче з Криму нас атакувати. Даємо їм воду, щоб вони нас атакували.
Вже зараз зрозуміло, що фракція «Слуга народу» фактично розкололася на дві частини. І 70 депутатів з цієї фракції, ті, хто відчувають відповідальність перед майбутнім, не голосували за зняття Рябошапки. Зовсім не тому, що Рябошапка такий хороший. Я вже сказав, чого вартий такий генпрокурор. Але навіть Рябошапка був занадто поганим для Росії: занадто мало переслідував майданівців, занадто мало звільняв беркутівців, не хотів переглядати законодавство, яке не дозволяє майданівців переслідувати… Одним словом, був не таким. І тому депутат Бужанський, який займає послідовну проросійську позицію в українському парламенті, так наполягав на його знятті. І тому половина депутатів від «Слуги народу» відмовилася голосувати за зняття Рябошапки.
А хто ж проголосував? «Опозиційний блок», Медведчук, Рабінович, Бойко. Так звані депутатські групи, для яких головне — гроші, яким здається, що сьогодні, натиснувши кнопку, вони отримають кошти на свої округи. А насправді — знищать майбутнє мешканців своїх округів. І не лише їх, а цілої України.
Наше майбутнє — очевидне. Олексій Гончаренко, який виступав у парламенті після виступу Зеленського, говорив, можливо, занадто різко, але сказав очевидні речі. «А король — голий», — сказав Гончаренко… Коли король голий — він слабий. І тому біжить він розбиратися до Гончаренка, і намагається погрожувати йому… Негідно це короля. Тому що король має бути до всіх добрим, король має вміти прощати і мати відповідальність. Ті, хто не вміють цього, не можуть бути ані королями, ані президентами. Ті, хто не мають відповідальності, сподіваючись на щось хороше — на хороших сусідів чи доброго агресора — ведуть країну до краху. А наше завдання — країну від цього краху вберегти.
