У Лізі чемпіонів клуб Ахметова гратиме на фартовій «Арені Львів»

Свій перший у новому футбольному сезоні трофей — Інтер Суперкубок України — чемпіон України донецький “Шахтар” здобув за 1230 км від столиці Донбасу, у Львові. Підопічні Мірчі Луческу з рахунком 2:0 перемогли найзатятішого суперника, київське “Динамо”, і збільшили колекцію срібних кубкових чаш до шести. Сталося це у фантастично святковій атмосфері, яку створили командам 34 347 уболівальників львівського євростадіону. На радощах від здобутої перемоги капітан “гірників” хорват Даріо Срна після гри став на коліна і поцілував фартовий газон “Арени Львів”. Гадаємо, робитиме він так ще не раз...

Перемогу донеччанам принесли два новобранці команди — колишній “карпатівець” Гладкий і екс-“металіст” Марлос. Обидва їхні голи виглядали близнюками: після грубих помилок “біло-синього” захисту форварди у помаранчево-чорних футболках обводили голкіпера Шовковського і котили м’яч у порожні ворота...

Відчувалося, що лідери чемпіонату, особливо кияни, грають не в оптимальних складах, ще не набрали бойової форми. Але спортивні огріхи публіці цілком компенсувало навколофутбольне дійство, особлива позитивна аура, яка того дня витала не тільки над стадіо­ном, а й над містом. Вражаюче виглядав “Марш єдності”, яким від львівської Опери до стадіону пройшли однією колоною кілька тисяч фанів “Динамо”, “Шахтаря” і “Карпат”. А чого вартувала перекличка-привітання симпатиків цих клубів, акапельне виконання Державного гімну! Представники шахтарського краю були захоплені звуком карпатських трембіт, які відкривали матч. Коли один сектор скандував: “Ки-їв!”, інший з протилежного боку йому під шалені оплески відповідав: “До-нецьк!”. Цікаво, як тільки київські гострослови починали свою приповідку “Хто не скаче, той —...”, її підхоплювали і у такт стрибали гості з Донбасу. Разом виконували суперпопулярну пісеньку про Путіна. Однієї, мирної, тональності були плакати у прихильників обох команд. У “донецькому” секторі на них писало: “Вічна шана та поклін до землі тим, хто загинув за країну свою!”. А у “київському” — “Нехай мирним буде небо над українським Донбасом...”, “Ідея волі сильніша за атомну зброю”. Любителі футболу з різних регіонів давали зрозуміти політикам, що представляють єдину, неподільну краї­ну. Показовий епізод. Коли перед матчем на стадіон за чергою в’їжджали автобуси “Шахтаря” і “Динамо”, бабуся, що неподалік продавала футбольну атрибутику, вітала українським прапорцем і тих, і тих. Запитав, за кого вболіватиме. А вона: “І за одних, і за інших. Вони ж усі наші хлопці...”.

А от коли справа доходила до суто спортивних нюансів, кожен виявляв свої симпатії. Доволі прохолодно глядачі зустріли представлення футбольних чиновників (дорікати їм справді є за що). Посвистували при оголошенні наставника “Шахтаря” Луческу, його гравців Срни, Ракицького, Адріано, які вряди-годи дозволять собі ексцентричні вчинки. Зате підтримали П’ятова, Гладкого. Шквалом оплесків глядачі привітали головного тренера “Динамо” Реброва...

Гадаю, обструкція щодо окремих донецьких зірок незабаром зміниться їх цілковитою підтримкою. Це станеться зовсім скоро, коли “Арена Львів”, а не харківський стадіон, як прогнозували раніше, стане “домашнім” стадіоном клубу Ріната Ахметова під час матчів Ліги чемпіонів УЄФА. Про таку домовленість відразу після суперкубкового матчу оголосив гендиректор “Шахтаря” Сергій Палкін. На правах господаря донеччани гратимуть у Львові також домашні матчі Прем’єр-ліги. Через тривожні події на Донбасі головний стадіон Галичини тимчасово рідним стане і для донецького “Металурга”. Схід і Захід — разом!

Мірча ЛУЧЕСКУ, головний тренер донецького “Шахтаря”

Поки що всі домашні матчі ми будемо проводити у Львові. Нам дали добро грати в цьому місті. Будемо тренуватися і жити в Києві (там нині живуть усі сім’ї донецьких футболістів. — І. Ф.) ), а домашньою нашою ареною буде «Арена Львів». Місто сподобалося нашій команді, і атмосфера тут була чудова. Зазвичай, коли граємо з «Карпатами», приїжд­жаємо за день до матчу і бачимо тільки готель і стадіон. Цього разу були тут три дні і побачили красу цього міста. Вирішили і Лігу чемпіо­нів проводити теж у Львові...