"З нас намагалися зробити тварин": військовий медик розповіла про жахи полону "ЛНР"

Нею поділилися на сторінці волонтерського фонду «Повернись живим» у Facebook, передає OBOZREVATEL.

Свій шлях боротьби за незалежність України Борисенко почала з Євромайдану. Тоді вона була медикинею-волонтеркою. А одразу після подій Революції Гідності Тетяна вступила до лав батальйону «Айдар». Саме несучи службу в ньому жінка і опинилася в полоні у російських окупантів.

5 вересня 2014 року бойовики «ЛНР» влаштували засідку, в якій загинули 38 айдарівців. Невідомою була і доля зниклих без вісти.

«Я вже у віці, я життя бачила. Тим більше я просто медикиня. Піду туди і спробую домовитися», — сказала тоді комбату Борисенко, розуміючи, що в разі провалу плану вона може загинути.

В результаті Борисенко все ж поїхала на переговори з терористами. На блокпосту поблизу Веселої Гори її зустріли чеченці, які подзвонили у вже окупований Луганськ. Результатом стала домовленість, що о 15:00 відбудеться обмін, за умови, що українців приїдуть забирати тільки жінки-медикині. Тетяна передала інформацію в штаб, взяла з собою 20 мішків для тіл, яких, за повідомленням бойовиків, мало б вистачити. Однак разом з Тетяною до посту пішов капелан.

«В секунду на них з червоної машини вискочили бойовики: почали щосили бити, надягли мішки на голову і закинули в кузов. Везли довго, і Тетяна думала, що на розстріл. Але привезли в будівлю моргу. Там всередині вона побачила багатьох хлопців у військовій формі з українськими прапорами — всі були сильно побиті, обличчя закривавлені. Там же на наручниках мертвим висів і водій з їхнього батальйону, а в коридорі лежав боєць з розбитим черепом», — пишуть волонтери.

За їхніми словами, спочатку медикиня сиділа в підвалі з іншими полоненими: одного за іншим їх виводили на допити, і в коридорах постійно лунали гучні крики. Через якийсь час на допит забрали і Борисенко.

Жінку довго били, зламали ніс, сильно пошкодили голову, порвали речі. Медикиня згадує, що побиття відбувалися кожних дві години. Крім того, терористи нахабно кидалися фразами про те, що «айдарівців живими не залишають».

Пізніше Тетяну і ще 12 полонених забрали і відвезли в інше місце. Там, за розповідями жінки, допит вели люди з ФСБ або ГРУ РФ: щоб переконатися, що вона медикиня, нові кати ставили професійні медичні питання. А ще вони цікавилися грузинами в українських підрозділах.

«В полоні терористів Тетяна провела 24 дні. Спочатку її взагалі не годували. Медик пила брудну воду з каністр, в туалет ходила під себе там, де сиділа, і тільки пізно вночі або рано вранці всіх бранців виводили до виритих в полі ям. А ще одного разу приїхали чеченці: вони примушували жінку до сексу, погрожуючи, що в разі відмови розстріляють наших бійців. Якось Тетяна зважилася попросити іншу камеру, на що у відповідь їй ткнули пальцем на дерев'яну труну: «Ось цю можемо запропонувати», — розповідають волонтери про жахи російського полону, які довелося пережити українській військовій медикині.

«З нас намагалися зробити тварин… Хотіли розтоптати нашу гідність. Але нас не зламаєш. Хоча часом вже і хотілося кулю в серце — тільки б не бачити цього жаху навколо», — згадує сама Борисенко.

В результаті захисницю України все ж вдалося звільнити з полону окупантів. Це відбулося 2 жовтня 2014 року. В той день пройшов обмін у Станиці Луганській.

«На території України „мама Таня“, як потім її стали називати хлопці з „Айдару“ і 128-ї бригади, розгорнула прапор України, прикрашений підписом бійців, які залишалися в полоні. Це допомогло деяким сім'ям дізнатися, що їхні сини ще живі», — завершили волонтери розповідь про медичку-героїню.