Майстриня, яка малює нитками!

Побачила у соцмережах дуже оригінальні роботи майстрині зі Львова. На прикрасах — українська вишивка! Такі витвори мистецтва виглядають ну, дуже стильно! Видно, що це неймовірно копітка робота! Журналістка «ВЗ» поспілкувалась з Марією-Соломією Сойкою, яка займається наймініатюрнішою технікою вишивки. Як їй вдається створювати такі мікрошедеври?

— У 2016 році я захворіла, лікувалась в Києві в Інституті раку, — розповідає журналістці «ВЗ» майстриня Марія-Соломія Сойка. — Зараз все гаразд, а тоді я замислилася про своє життя, про те, чим насправді хочу займатися… На той час я працювала у готельному бізнесі, але відчувала, що не реалізувалась у творчості. У Києві я пішла на виставку handmade, і там побачила дівчину з Харкова, яка продавала прикраси з мікровишивкою. Я закохалася у ці роботи! І тоді подумала: «Ось, що я хочу робити!».

— Ви уміли на той час вишивати? — цікавлюся у майстрині.

— У юності я трішки вишивала хрестиком, але вишивати на прикрасах вчилася фактично з нуля. Потрошки втягувалась у роботу, і вишивка мене захопила! Очевидно, була така внутрішня потреба — вишивати. Я багато працювала над собою. Експериментувала з матеріалами, зокрема, з тканинами. Купила канву, фурнітуру, промоніторила інтернет. Але на той час не знайшла жодних майстер-класів про мікровишивку. Тому усі гулі набивала сама…

Якось купила канву, а вона не підійшла, — каже пані Марія-Соломія. — Довелось купувати іншу. І перші хрестики були зовсім нерівні (усміхається. — Авт.). В той час я уже повернулась після лікування у Києві до Львова, і поставила собі мету — розвиватися у цьому напрямі! І так потрошки вишивала. Ця техніка цікава тим, що ти можеш і картинки вишивати, і сакральні українські орнаменти. Це мене дуже надихнуло. Наші українські орнаменти є оберегами, і мають певну енергетику. Віриш-не віриш, воно так і є!

Я також думала над тим, як виріб носити, щоб він був практичний. Ця тканинка, особливо біла канва, може забруднюватися. Тоді я знайшла скляні кабошони. Основа прикраси — срібна, далі роблю такий скляний кабошон. Використовую спеціальний прозорий лак, який захищає тканину (канву) від бруду та вологи. Це ювелірна робота! Сьогодні я уже почала проводити майстер-класи з мікровишивки у YouTube.

— У вас багато виробів на патріотичну тематику. Бачила на вашій сторінці у Фейсбуці дуже гарну вишиту карту України…

— Я використовую орнамент алатир (цей орнамент у перекладі зі слов’янської мови означає - всеоб'ємна любов Творця). Це давній орнамент — оберіг, який використовували у вишивці ще наші пращури. Цей орнамент кодую в імені людини для якої роблю прикрасу. Що цікаво, ці орнаменти не повторюються — Марія, наприклад, має свій орнамент, Соломія — свій, Петро — свій… Ми, українці, по суті, повернулися до свого першоджерела.

Вишиваю переважно хрестиком, але працюю також у техніці «петит» (petit-point) — це різновид вишивання, з французької мови можна перекласти як дрібниця, маленька цяточка, щось крихітне, адже дійсно стібки мікровишивки настільки малі, що нагадують крапочки з ниток. На одному квадратному сантиметрі мікровишивки може бути понад 400 стібків! З допомогою цієї техніки створюю картини в мініатюрі. Наприклад, це можуть бути квіти — маки, троянди тощо. Їх можна носити у вигляді брошки, кулону, браслету. Ці картини в об'ємі, як у форматі 3D.

— Чи вистачає вам терпіння для такої дрібної ювелірної роботи?

— Завжди чекаєш натхнення… Але коли ти вже сідаєш за роботу, натхнення з’являється. Є спеціальна лампа (збільшувана) для вишивання. Дуже зручно. Планую і надалі розвиватися у цій галузі, брати участь у виставках. Нещодавно, до речі, була виставка у Києві, яка називалась «Вдома», я брала у ній участь. У Львові у липні має бути Сорочинський ярмарок, теж хочу на нього потрапити.

— А для себе ви вишиваєте?

— Звичайно! У мене є кулон-оберіг, сережки з орнаментом, у який закодоване моє ім'я. А також годинник з вишивкою — один з перших, які я зробила. В середині такого годинника є стрази, я їх забираю, і вишиваю орнамент, або якісь художні роботи. Такі годинники, як і прикраси з вишивкою, теж користуються попитом. Їх замовляють і за кордоном — в Італії, Іспанії, Канаді… Купують мої роботи на подарунок. Вишивка з орнаментом, у яку закодоване ім'я людини, дуже популярні. Такі орнаменти оберігають від усього злого і притягують все позитивне. Але ця тема дуже глибока, я її ще вивчаю.

— Скільки часу витрачаєте на вишивку?

— Якщо працювати з ранку і до вечора, то вишивку, наприклад, на годиннику можна зробити за день-два. Якщо вишиваю маки — це дуже ювелірна тонка робота, і дуже велика палітра кольорів. Один мак складається з восьми-дев'яти кольорів! В кінцевому результаті мак виглядає наче живий, і він доволі об'ємний. Як я кажу, малюю нитками. Але, зазвичай, я одночасно виконую декілька робіт. Сьогодні дві-три години вишиваю годинник, потім вишиваю орнамент на прикрасі…

— А які роботи користуються зараз найбільшим попитом?

— Роботи зі слов’янською символікою — алатирі. У Києві на виставці до мене підійшла дівчина. Вона показала мені свої роботи і розповіла, що вона з дівчатами-волонтерками вишиває для воїнів ЗСУ шеврони — алатарі у жовто-блакитних та оливкових кольорах. Військові розповідають, що ці шеврони і справді як обереги — рятують життя! Якась ніби сила відводить їх від загибелі, хоча за усіма законами фізики вони мали б померти. Вони й самі не можуть пояснити, як таке можливо? Але кажуть, що від смерті їх рятують наші слов’янські обереги — алатирі!