«Джамала подала світові сигнал SOS від кримських татар»

Українська співачка Джамала з піснею “1944” феєрично перемогла на пісенному конкурсі “Євробачення-2016”. Сталася ця символічна подія напередодні вшанування 72-ї річниці жертв депортації кримських татар. Лише за два дні, 18-20 травня 1944 року, з Криму вивезли майже 200 тисяч осіб. Везли три тижні у вагонах для худоби, без їжі і води. Більшість викинули в Узбекистані, люди опинилися посеред поля або у непристосованих для життя бараках. Майже половина з них померла від хвороб, голоду і холоду. Про цю страшну трагедію Джамала розповіла не лише надзвичайно сильним голосом, а й своєю душею. Як приймали українську делегацію у Стокгольмі, до яких провокацій вдавалися російські медіа, журналісту “ВЗ” розповів учасник української делегації на пісенний конкурс “Євробачення”, співзасновник організації Крим-SOS Алім Алієв (на фото).

- Як вас приймали у Стокгольмі і як ставилися до української делегації зокрема?

- Якщо говорити про загальну організацію “Євробачення”, шведи зробили усе на найвищому рівні. Коли закінчився другий півфінал і назвали десятьох переможців, серед яких була і Джамала, кожному з цієї десятки ставили по два запитання. Більшість журналістів після відповіді Сусанни перемістилися у її бік. Запитували у неї про все — і про політику, і про творчість.

- Між учасниками були приязні стосунки чи відчувалася жорстка конкуреція?

- Відчувалася... Окрема сторінка у цих стосунках відводилася Україні і Росії. На фіналі я сидів над так званим грін-румом (велика зала, у якій збираються усі виконавці. - Г. Я.). Спостерігав, як працює команда Джамали, як реагує команда Лазарева. Джамала — безпосередня, легка у спілкуванні, щира. Натомість росіяни були страшенно напружені, щось вичитували у своїх телефонах. Кіркоров тримався осторонь, ніби був сам по собі. Відчувалася їхня замкнутість.

- Кожен приїхав у Швецію, щоб перемогти, але, схоже, для Лазарева перемога була понад усе...

- Джамала не зациклювалася на перемозі. Головне для неї було донести месидж. І це їй вдалося. Коли вона перемог­ла, ми були у ложі разом з Мустафою Джемілєвим, і спочатку навіть не зрозуміли, що відбулося. У мене сльози полилися. Бачу, Мустафа-ага також заплакав. Після анексії Криму це були перші сльози щастя. Ми плакали від щастя, що справедливість у цьому світі торжествує. Нас усі вітали. Ми йшли вулицями Стокгольма з українським прапором. Люди бачили нас і вигукували: “Джамала! Україна!”. Після того, як оголосили результати, до мене підійшли троє хлопців з Росії, сказали, що вони зі Санкт-Петербурга, привітали нас і попросили дозволу сфотографуватися з українським прапором.

- А яке було перше відчуття у самої Джамали?

- Вона не могла повірити ні того дня, ні наступного, коли ми її проводжали перед відльотом в Україну. По-іншому і не могло бути. Її номер сильно вирізнявся від інших виступів. У неї така сильна енергетика! Складалося враження, що вона наповнює усіх цією енергетикою.

- Сильний голос, сильна постановка...

- Так, усе в комплексі. До речі, тільки вісім країн зробили свою власну постановку. Усім решта виконавцям постановки на “Євробаченні” робили організатори. Продукт Джамали виглядав найгарніше.

- Як Джамала витримала тиск з боку російських медіа?

- Це була якась істерія. Писали, що ЦРУ проплатило її перемогу, обливали брудом, телефонували їй і говорили всіляку гидоту. Треба віддати належне цій мужній співачці — вона все гідно витримала, на провокації не реагувала, абстрагувалася від усього цього. Я був свідком, як до Мустафи Джемілєва підбіг журналіст каналу “Росія 24” і почав його провокувати, мовляв, чи не вважаєте, що ваша присутність політизує конкурс. Мустафа-ага навіть не був в офіційній делегації. Приїхав за свої гроші, мав ряд зустрічей у Стокгольмі. А цьому журналісту відповів: “Не даю коментарів засобам масової інформації, які працюють з авторитарним режимом, які брешуть, бо це для мене самого гидко”.

- А як поводилися щодо Джамали Лазарев чи Кіркоров?

- Попри те, що у Лазарева було найдорожче шоу, особисто від нього не було ані колючих поглядів, ані отруйних коментарів. Два роки тому в одному інтерв’ю він сказав, що Крим не є російським, а українським. Він, щоправда, за ці слова поплатився, і зараз його, я переконаний, знову “зачмирять”.

- Через те, що не став переможцем?

- За те, що не дав негативних коментарів стосовно Джамали. Це розцінюється як злочин проти Росії.

- Як розціните те, що глядачі в Росії нам дали 10 балів, а українці, натомість, віддали Росії 12 балів?

- Можу пояснити, звідки взялися десять балів Джамалі від Росії. У кримських татар сім-карти прив’язані до Кубані. Там у нас були поставлені цілі флеш-моби, тому й така висока цифра. А от чому Україна дала Росії 12 балів для мене загадка. Бо яка би добра у Лазарева не була пісня, Росія — країна-агресор. І ставити такий високий бал, на мою думку, негідно стосовно своєї країни.

- Що для Криму, крім моральної сатисфакції, означатиме перемога Джамали?

- З часів повернення кримських татар на батьківщину - це найбільше піднесення для народу. Її перемога дала сильну моральну підтримку тим кримським татарам, які залишилися у Криму. І українці, і кримські татари мають спільну рису — образ жертви. Так склалося історично. А Джамала своєю перемогою показала, що і кримські татари, і українці можуть бути конкурентними. Можуть перемагати! Це важливий поштовх для розвитку народу загалом. Для світу це сигнал SOS від кримських татар. Нас найбільше тривожить знищення мови і зникнення культури. Джамала після перемоги на “Євробаченні” стане послом доброї волі кримських татар у світі. Це дуже важливо в інформаційному світі і в гібридній війні...

Пісня Джамали - про жертви, про трагедію. А політика і атмосфера, яка була навколо Лазарева, — ми вже переможці. Ця боротьба між образом жертви і образом переможців зіграла на користь жертви. Що це означає?

Я особисто не сприймав пісні Лазарева як переможну. Розумів, що рівень знання європейської аудиторії про Лазарева і Джамалу дуже різні. Лазарев добре відомий у Європі, розкручений, бо він уже брав участь у “Євробаченні”. Та пропагандистська машина, яка у них працює у цілому світі, спрацювала і цього разу. А Джамала мусила своїм талантом пробивати цю міцну стіну. Їй це вдалося! Вона одна перемогла потужну російську пропагандистську машину!

- Посол США сказав, що “ця перемога Джамали означає, що світ почув месидж про взаємозв’язок трагедії народу у 1944 році та нинішньою окупацією Криму Російською Федерацією. Цього панічно боялася Росія і чинила опір Джамалі на всіх етапах.

- Росія постійно намагалася вставити палиці у колеса на шляху до перемоги української співачки. У них є свої технології, і вони знають, як це зробити. Джамала у Швеції просила не ставити їй політичних запитань...

- Чому?

- Там жорсткі правила. Але після “Євробачення” вона знову буде відповідати на усі запитання, які ятрять її душу. Я з нею познайомився на Майдані. Сусанна не лише чудова співачка, вона — надзвичайно активна. Щиро вболіває за долю свого народу.

- На вашу думку, з якою метою російські коментатори цинічно перекрутили зміст пісні, розповівши своїй аудиторії, що її пісня про людей, які покидають свій дім у пошуках кращої долі? Як на це зреагувала Джамала?

- Сусанна сказала, що це дуже низько, але цього слід було сподіватися. Вони йшли на будь-які провокації, аби тільки скомпрометувати Джамалу. Вони самі першими почали проводити паралелі між 1944 роком і анексією Криму. Як кажуть, на злодієві шапка горить. Те, що робиться на півострові, годі описати — проводяться обшуки, відкривають кримінальні справи... Кримських татар намагаються загнати у перманентний стан страху. У такий, у якому вони тримають більшість населення Росії. Тоді легше керувати. Коли Джамала виграла “Євробачення” - це було таке піднесення для нас. Політиці Кремля це сильно зашкодило.

- 18 травня — чорний день у календарі кримськотатарського народу, початок депортації. Формальна причина відома всім. На вашу думку, яка основна причина депортації — звільнення територій, знищення нелояльного народу?

- Кримські татари мають сильну ідентичність. У радянські часи треба було виліпити “совєтского чєловєка”. Їхньою метою було перемішати людей. Вони ж не тільки з кримськими татарами так робили. Зараз також намагаються вижити кримських татар з Криму, а там поселити людей з Росії, Луганської та Донецької областей.

Тобто ті репресії, що відбуваються зараз, робляться з метою не тільки загнати у резервації людей, а й вижити людей з Криму.

Так, вони хочуть, щоб кримські татари масово виїжджали з півострова.

- Люди виїжджають?

- Зараз набагато менше. Мої батьки кажуть, як би їм важко не було, вони у Крим поверталися не для того, щоб виїжджати знову. Позиція і Крим-SOS, і Меджлісу робити все для того, аби люди не виїжджали.

- А питання безпеки?

- Небезпека, безперечно, існує. Активісти найбільше ризикують. Моя мама — викладач кримськотатарської мови, вона жінка вільних поглядів. Я дуже переживаю за них. Але батьки і брат не думають. Моїй бабусі 90 років, вона пережила депортацію.

- Що розповідала бабуся про депортацію. І як зараз реагує на те, що відбувається?

- Коли депортовували, спеціально розділяли сім’ї. Чоловіка — в одну місцевість, дружину — в іншу. Дітей ще невідомо куди. За два дні до депортації приходили радянські солдати начебто проводити перепис населення. Мамина бабуся нагодувала солдатів гарячим супом, а через два дні вночі ті самі солдати прийшли нашу родину депортувати. Людей звозили на кладовище. Люди думали, що їх будуть розстрілювати і нічого зі собою не брали. Тато моєї бабусі попросив її і ще одного хлопчика піти додому і забрати барана. Хлопчик забрав з підвалу барана, а бабуся через вікно витягнула свій патифон. Їй було 17 років, хотілося музики. Мій прадід розрізав того барана і таким чином врятував від голодної смерті не одну людину. Фото автора.

А тим часом...

Кримські татари закликали президента України до кінця року забезпечити процес зміни 10 статті Конституції “Автономна Республіка Крим” для реалізації цим народом права на самовизначення в складі України. Таке рішення було прийнято під час траурного мітингу в Генічеську 18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.