Не «зламалася» би ДНК – не було би й раку!

Як і інші органи людини, тканини молочної залози формуються із багатьох видів клітин. Тривалість життя у цих клітин різна, але у здоровому організмі їх утворюється рівно стільки, скільки відмирає. Цей процес перебуває під жорстким контролем гормонів, факторів росту та інших регулюючих систем. Проте іноді система регуляції може давати збої, і тоді утворюються доброякісні або злоякісні пухлини. Науковці давно схилялися до думки, що сценарій цих збоїв вписаний у наші гени. Тепер впевнилися у цьому на 100%.

Міжнародна команда вчених вивчила 560 випадків раку молочної залози. Загалом науковці проаналізували 3 млрд. одиниць генетичної інформації. «У геномі людини є 20 тис. генів. 93 із них при мутації перетворюють здорові клітини молочної залози у ракові», — цитує директора інституту Сенгера, геномного дослідницького центру у Кембриджі, професора Майка Страттона BBC.

Чому ці гени мутують у першу чергу? Мутації залишають на нашій ДНК унікальні шрами, відомі як мутаційні «підписи», що дозволяє вченим ідентифікувати 12 типів ушкоджень, які викликають зміни генетичного матеріа­лу у тканині молочних залоз. Деякі з них пов’язані із сімейними (спадковими) ризиками, але більшість все ще залишається непоясненою. Припускають, що один клас мутацій, ймовірно, є результатом того, що організм атакують віруси, які змінюють свій генетичний код і створюють супутню шкоду. Чи можливо вплинути на ці процеси, ще належить з’ясувати науковцям.

Повний перелік мутованих генів (бо до цього відкриття було відомо лише про кілька таких) учені передадуть університетам, фармацевтичним і біотехнологічним компаніям, аби ті розробили нові ліки від раку, мішенями яких і стануть змінені гени та їхні білки.

Над створенням препаратів, які «вимикають» змінені ДНК, дослідники працюють останні 15 років. Адресні ліки вже успішно застосовуються у пацієнтів, в яких виявлені мутації (наприклад, герцептин). «Рак — підступний. Може виробити резистентність до нової терапії. Але загалом ми налаштовані оптимістично», — каже Майк Страттон. Є і погані новини. Перша — 10 генів з 93 викликають 60% випадків раку молочної залози. Друга — проти рідкісних мутацій науковці навряд чи шукатимуть ліки (через відсутність фінансового стимулу).

В Україні рак молочної залози щороку виявляють у 16 тис. пацієнток. 7,5 тис. помирає. У кожної представниці прекрасної статі вірогідність стикнутися із цією проблемою протягом життя — 12%. Тобто якщо у вашому колективі працює вісім жінок, одна захворіє точно. Чим швидше звернеться по допомогу, тим більші матиме шанси на одужання. Рак довго не дає про себе знати, а коли з’являються симптоми, може бути запізно.

«Через те жінки мусять раз на місяць (на 7-10 день менструального циклу, тобто перший день після менструації) проводити самодіагностику — перевіряти, чи немає ущільнень у грудях, видимих змін форми молочних залоз та шкіри. Жінки у період менопаузи повинні вибрати якийсь день і кожного місяця самообстежуватися саме цього числа, — каже лікар вищої категорії, хірург-мамолог Рівненського обласного лікувально-діагностичного центру Оксана Береська. — Також жінки повинні регулярно відвідувати гінеколога, який зобов’язаний перевірити груди. До 40 років раз на рік треба робити УЗД молочних залоз. Після 40 років раз на два роки — мамографію (рентген молочних залоз). Після 50 таке обстеження слід проходити раз на рік. Якщо рак виявляють на І-ІІ стадії, здебільшого, проводять органозберігаючі операції. Не кожна пухлина у грудях — злоякісна. Частіше навіть діагностуємо доброякісні. Такі новоутворення також потребують оперативного втручання, але не загрожують життю». Якщо на рак молочної залози хворів хтось із близьких родичів (мама, сестра, тітка та ін.), необхідно виявляти більшу пильність. Таких жінок лікарі автоматично заносять у групу ризику і радять «дмухати на холодне».