«Мораторій на перевірки діяв два роки. Тепер накинуться, як голодні пси»

Обов’язкові касові апарати, проти яких постала частина бізнесу, - не єдиний сюрприз, який чекає підприємців з наступного місяця. Втрачають чинність і деякі пункти мораторію на перевірки бізнесу, отже, пора чекати в гості контролерів. Як заявила “ВЗ” бухгалтер одного з львівських підприємств, вони з жахом чекають на скасування мораторію. Бо фірма зараз у такому стані, що навіть не буде чим заплатити хабара... “Мораторій діяв майже два роки. Доходило до того, що нам присилали листи з “проханням”, аби ми самі надіслали їм заявку з проханням про перевірку!!! Мовляв, ми торгуємо лаками і фарбами, тому в нас може бути забруднене повітря, — каже жінка. — Тепер накинуться, як голодні пси. А оскільки у нас змінюється законодавство, виконати всі їхні приписи просто нереально. Я в податкову на всі їхні слухання і роз’яснення ходжу як на роботу. Буває, вони самі цього тижня норму трактують по-одному, а через два тижні вже є зовсім інше роз’яснення”.

Як пояснюють у Державній регуляторній службі, мораторій на проведення перевірок бізнесу контролюючими органами продовжено до кінця 2015 року, але з винятками. Торік перевіряти підприємства могла лише Державна фіскальна служба, та й то за наявності дозволу Кабінету Міністрів Украї­ни або з ініціативи суб’єкта господарювання щодо його перевірки. Цього року, окрім податківців, перевіряти бізнес може ще й Держфінінспекція. Але на перевірки з боку санстанції, пожежників, екоінспекції тощо мораторій залишається. Тож якщо вас захоче перевірити хтось з представників цих служб, як висловився прем’єр, — “женіть таких перевіряльників у шию”.

Щодо “спрощенців”, то усі підприємства та підприємців, які за минулий рік мали до 20 мільйонів гривень доходу, фіскали та фінінспектори можуть перевіряти лише за згодою уряду, з власної ініціативи бізнесу або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Тобто якщо проти підприємств чи підприємців порушено кримінальне провадження.

Менше пощастило підприємцям, які ввозять в Україну, виробляють чи продають підакцизні товари, тобто алкоголь, тютюн, нафтопродукти. Їх перевіряти можна, - але виключно щодо дотримання ліцензійних умов, сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та відшкодування податку на додану вартість.

Як завжди, жодну зміну у нас не можуть прийняти, не наплутавши нічого у документах. Так от, з 1 липня 2015 року податкова може перевіряти платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп (крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно-роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі) - з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Тобто з липня можна буде перевіряти, є у них касові апарати чи ні. Але ж з 1 липня зобов’язані мати касові апарати лише платники третьої групи. Друга група повинна встановити їх до 1 січня 2016 року... Тобто виходить, ставити касовий апарат вони ще не зобов’язані, а перевіряти їх на наявність РРО уже можна?

“Тут виникла певна колізія, але можу запевнити, що з 1 липня перевірятимемо лише платників третьої категорії, які зобов’язані були встановити РРО. Платників другої групи перевірятимемо лише після 1 січня 2016 року, оскільки вони зобов’язані встановити касові апарати до 1 січня. Логічно, що раніше їх нема змісту перевіряти, — каже начальник управління податкового та митного аудиту Головного управління ДФС у Львівській області Олег Рущишин. — Важливий момент: законодавством передбачено, що ті платники другої та третьої груп, які придбають і почнуть використовувати РРО у фіскальному режимі до 30 червня цього року, звільняються від перевірок до 1 січня 2017 року. Але враховуючи, як “активно” ці платники купують і встановлюють касові апарати, до кінця місяця мало хто встигне почати їх застосовувати”.

«Мораторій на перевірки бізнесу має тривати якомога довше, і під нього мають потрапляти якомога більше категорій підприємств. Той період, поки діяв мораторій на перевірки, — був періодом відносного спокою, коли підприємці могли нормально планувати свою роботу, укладати нові контракти. Адже тяганина з перевірками не дає можливості нормально працювати, — каже голова регіональної ради підприємців у Львівській області Ростислав Сорока. — Звичайно, усі підприємства різні, тож не можу стверджувати, що ніхто не зловживав мораторієм, але зараз не час змінювати умови. Купівельна спроможність населення зменшується, кількість ринків збуту звужується... Тому зараз варто дати підприємцям можливість спокійно закінчити фінансовий рік, а не починати перевірки. Держава має навчитись контактувати з бізнес-середовищем, будувати партнерські відносини, а не лякати перевірками і штрафами”.

Утім, далеко не всі переконані, що бізнес має бути недоторканним перед перевіряльниками. Група експертів навіть готується подати до парламенту законопроект про... скасування мораторію на перевірки для окремих видів бізнесу.

“Я не за повне скасування мораторію на перевірки бізнесу, а за його модифікацію. Скажімо, дрібний бізнес і справді не варто постійно перевіряти тим же пожежникам. Але ж є і небезпечні об’єкти, які потрібно перевірити, — каже народний депутат Ігор Луценко. — Насамперед це стосується дотримання будівельних норм, охорони історико-культурної спадщини, екології. У Києві ця проблема особливо гостра. Згадати хоча б про масову бійку через незаконне будівництво на Осокорках. Інший момент — екологічні організації виявляють перевищення того чи іншого забруднення. Але все, що вони можуть зробити, це звернутись до екоінспекції. Наприклад, є проблеми з забрудненням Труханового острова. Якби не було мораторію, екоінспекція, до якої звертаються громадські організації, могла б скласти протокол і оштрафувати комунальне підприємство, яке не прибирає острів. Не варто забувати і про споживчу сферу. У нас системи досудового захисту споживача просто не існує. Наприклад, приходите ви у супермаркет, а там холодильник не працює. І ви купуєте зіпсутий чи прострочений товар. Перевірити той супермаркет не можна. У вас є єдиний варіант захисту — звертатись до суду. Але ж далеко не кожен піде до суду, адже це тривалий процес, плюс потрібні витрати на адвоката. Якщо шкода дрібна, судитись ніхто не буде”.