Щоб корови добре доїлись, мусять «сидіти» на дієті...

Уже з наступного року українське молоко може потрапити на ринок ЄС. Експерти з Єврокомісії якраз на завершальній стадії перевірки українських молокопереробних підприємств.

Експортувати молоко та молокопродукти до ЄС зможуть лише великі підприємства. В Україні виробництво молока — рентабельний бізнес лише для тих підприємств, які мають понад 500 голів худоби. Середні, а особливо дрібні фермери, працюють на межі виживання. А для особистих селянських господарств, які мають одну-дві корови, це взагалі не бізнес. Вони тримають худобу, бо так робили їхні батьки і діди. Якщо їх спитати, у скільки їм обходиться утримання корови — не знатимуть, що відповісти. Бо таких витрат просто ніхто не рахує...

Як підвищити конкурентоспроможність у молочному фермерстві, львівських та дніпропетровських молочних дорадників (фахівців, які консультують фермерів) навчають спеціалісти з канадської провінції Квебек — у рамках проекту SOCODEVI.

«Якщо говорити про те, чим відрізняються канадські ферми від українських, то це значно краще технічне оснащення. Але ваші фермери мають дуже хороший потенціал. В Україні я був здивований якістю ґрунтів. Якщо правильно підібрати рослини, які на них вирощувати, можна отримати дуже хороші результати, — каже консультант з компанії Valacta Робер Бертьйом. — У Канаді основна частина молочних ферм — це сімейні ферми. В Україні теж, гадаю, місця вистачить усім — і великим підприємствам, і дрібним фермам. З точки зору розвитку територій, важливим є саме дрібне фермерство, розвиток кооперативів, які об’єднують кілька дрібних виробників”.

Робер разом з його колегою Жаном в Україні не вперше. Торік відвідували одне з фермерських господарств на Львівщині і давали свої рекомендації. Цього року його “проінспектували” вдруге. Кажуть, якість кормів суттєво поліпшилась. Виявляється, аби корови добре доїлись, важливо враховувати навіть такі нюанси, як якість ґрунту, на якому росте трава. Невчасно її скосили — сінаж гірший. Навіть ширина покосу впливає на якість сіна. Аби тюки добре зберігались, їх важливо максимально спресувати і запакувати у плівку. Інакше треба додавати консервант. Навіть те, у якому приміщенні утримують корів та скільки вони йдуть влітку до пасовиська, впливає на те, як худоба доїтиметься. Підібрати ласуні збалансований раціон — також справа не з легких, адже корів різних порід треба по-різному годувати.

Утім, аграрні дорадники визнають: навіть за великого бажання фермер не завжди може втілити їхні поради в життя — через брак коштів. “Звичайно, можна говорити фермеру, що він погано спресував силос, бо в масу можна запхати руку аж по лікоть. Але як він його спресує краще, якщо не має спеціальної техніки?” — кажуть дорадники.

“Ми уже п’ять років досліджуємо молочні фермерські господарства. Середнє фермерське господарство на Львівщині має приблизно 20 корів, кожна з яких дає в середньому 8-10 літрів молока на день. Це надто низький показник. За правильних умов утримання та збалансованого харчування навіть у цього поголів’я продуктивність може зрости на 3-5 літрів молока на день, — каже директор Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків. — Бачимо, що фермерам бракує знань, як правильно збалансувати раціон, як підібрати корми, як ці корми зберігати. У цьому їм допомагають наші дорадники. Крім того, фермерам часто не вистачає суто економічних знань: аби правильно спланувати свою діяльність, як зберігати молоко, як його продавати.

Та найбільша проблема — брак техніки. Скажімо, фуражних комбайнів на Львівщині буквально 5-7% від потреби. Вважаю, виходом з цього є кооперація. Пропонуємо кільком фермерам об’єднуватись у кооперативи, аби спільно купувати техніку. Наприклад, косарка чи силосний комбайн коштують дорого, але їх використовують максимум 50-60 днів на рік. Одному фермеру складно це придбати. А якщо об’єднається 5-6 фермерів, то спільно вони зможуть купити цю техніку. Ще одна річ, над якою працюємо, — створення кредитних програм для сімейних ферм. Нині банки надають кредити під 25-30% річних. Це надто дорого. Господарства не можуть сплачувати кредити під такі відсотки і при цьому розвиватись”.