Я пройшла складний шлях у двох країнах, щоб отримати всі підтвердження, що я не ненормальна
Я маю діагностований РДУГ — це розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю
Зараз буде душевний стриптиз і, прогнозовано, хейт. Що ж, я готова.
Я точно знаю, що серед тих, хто зараз читає цей пост, є ті люди, з якими я:
- раптово переставала спілкуватися після активної комунікації — «зливалась» з неї, не пояснивши причин;
- провалювала дедлайни, навіть ризикуючи не отримати оплату за роботу, більша частина якої була зроблена або ж тягнула до останнього, здаючи якийсь текст чи проєкт;
- проходила всі стадії відбору на якусь круту посаду — і відмовлялась від останнього етапу або відмовлялась від пропозиції, втрачаючи репутацію і гроші;
- фонтанувала ідеями, які були затребувані і непогані, і, пообіцявши їх реалізувати, не робила нічого;
- надовго пропадала з радарів знайомих, колег, друзів і навіть роботодавців.
Це про ділову, зовнішню частину.
Мої подруги і близькі знають, і це вже стало жартами, що я:
- умовно за два тижні перед будь-якими поїздками розкладаю валізи посеред хати, потім зачіпаюсь об них, але збираю всі речі за пару годин до виходу із дому;
- завжди маю грандіозні плани і купу фантазій, разом з різними пропозиціями, які ніколи не були і не будуть реалізованими;
- завжди, — оh my god! — завжди перебиваю всіх в будь-якому діалозі, договорюю фрази і розумію, про що буде мова, коли вона лише починається;
- мені завжди важливо, на якому місці сидіти, з якої чашки пити і з якої тарілки їсти;
- можу робити кілька справ одночасно без гарантій, що закінчу хоча б одну;
- постійно перебуваю у великій кількості інформаційних потоків — тому я є у всіх соцмережах і, коли дивлюсь ТікТок, наприклад, то, не маючи терпіння, ще паралельно читаю коментарі або дивлюсь серіал по телевізору;
- можу фонтанувати ідеями, бути абсолютно щасливою, а через 5 хвилин розповідати, що все триндець, і ми всі прямо зараз вмремо.
А ще все моє оточення добре знає, що мені ЗАВЖДИ нудно. Цілодобово і цілорічно.
Колись;мої колеги зробили мені на Новий рік подарунок: календар, який був переповнений картинками різних катастроф і веселощів вперемішку. А в центрі розмістили моє фото і приписали: МЕНІ НУДНО!
Я практично ніколи не вчилась системно чи більш менш впорядковано. Я не вмію нормально фокусуватися ні на чому. Смішно, але якщо ви мені дасте вирізати ножицями рівну фігурку, я не зможу це зробити, як роблять нормальні люди. Я ніколи не читаю інструкції, тицяю пальцями, все ламаю. У мене дуже мало терпіння, і якщо мені треба, щоб хтось і щось зробив, то це має статися миттєво, в цю ж секунду. Я сходжу з розуму від гучної музики, яку слухає хтось. Будь-який аудіо шум мене вибиває із колії. Я швидко дратуюсь, швидко відходжу, швидко перемикаюсь.
Але я вмію гіперфіксуватись на чомусь, що мені цікаво в той чи інший момент. І якщо я гіперфіксуюсь, то все відбувається приблизно так, як відбувається у запойних алкоголіків:
- свою першу книжку я написала за 20 днів, а потім кілька місяців дописувала кілька текстів;
- свою другу книжку я написала за таким же алгоритмом;
- якщо влажу в якусь тему, то дістаю і мертвих, і живих — думаю лише про це, читаю і дізнаюсь найменші подробиці, роблю досьє і архіви;
- одну книжку читаю за кілька годин, не відкладаючи на наступний день, потім ще одну, потім ще… і так може продовжуватися кілька тижнів, потім не читаю нічого — місяцями;
- колись я 4 місяці, практично в режимі нон-стоп, дивилась серіали, переривалась лише на сон і їжу. Так, я нічого тоді не робила, і не працювала;
- ніколи не вмію купувати щось одне, лише серіями — 20 книжок, 10 штанів, 20 футболок. Можу не купувати три місяці нічого, а потім — все;
- можу писати тексти кілька днів в режимі нон-стоп, а потім не писати ні-чо-го місяць-два.
Так, я маю діагностований РДУГ — це розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю. Так, я пройшла досить складний шлях у двох країнах, щоб отримати всі підтвердження у спеціалістів і зрозуміти, що я не ненормальна. РДУГ — це генетична штука. І, слава богу, що ми живемо в часи, коли є можливість це не просто встановити, а і навчитися з цим справлятися. Так, в більшості випадках — медикаментозно + психотерапія.
РДУГ — це проблеми самоконтролю. І, зокрема, рухова гіперактивність, коли треба себе стримувати у ситуаціях, коли всі сидять або всі мовчать. І точно така ж сама фігня відбувається в мозку. Якщо я зовні спокійна і мовчу (щоб буває майже ніколи), то це не означає, що мій мозок у такому ж стані.
І якщо ви мені кажете, наприклад, «не лінись, зберись», — це не працює. Або «треба просто знайти собі справу до душі, тоді дурне не буде лізти в голову» — і так не працює. І коли ви кажете — «тобі що, тяжко написати короткий текст?!» — теж не працює, бо мені не тяжко, я маю періоди, коли писати — НЕМОЖЛИВО. Або — «то піди на спорт, погуляй, подихай свіжим повітрям» — теж не працює.
Нейровідмінність — це розлад, при якому мозок людини працює «нетипово». Це означає, що мозок по-іншому сприймає світ. І так, мозку не вистачає дофаміну — це те, що ще називають гормоном радості. Те, що регулює настрій, поведінку, емоції.
Мозок у людей з РДУГ знаходиться, як правило, весь час у хаотичному стані. Якби ви знали, що відбувається у моєму мозку щосекунди…
І так, люди з РДУГ часто потребують сильних емоцій. Пам’ятаєте ж про нудьгу? Нудьга ця — тотальна. Мені пощастило — я майже не вживаю алкоголь, ніколи не палила, не вживаю психотропи, не граю в азартні ігри. Як бачите, у мене мало способів перезавантаження і скидання напруги.
Мені тяжко всидіти на одному місці. Тому роками я живу між різними не лише містами, а і країнами. Я швидко змінюю місця проживання, переїжджаючи в інші квартири. І, схоже, це стало вже нормою мого життя. Я мала купу випадків, коли робила великі масиви роботи в проєктах, а потім з тих чи інших причин відволікалась — і всьо. Дві сторінки з висновками могли писатися три місяці. І зараз я не перебільшую. Я не люблю розмови телефоном і віддаю перевагу письмовим речам.
Спонтанність і прокрастинація — мої інші ім’я. Я можу вийти з автобуса, який везе мене на літак. І виходила. Бо раптом передумувала летіти. Я можу відправитися в ризиковану поїздку одна. Я можу за тиждень написати дипломну роботу. І саме так писала свою. Я можу все зробити за одну ніч, або можу ніколи не зробити важливе. О, про це я можу книжку написати. Якщо сфокусуюсь, звісно.
Чому я про це пишу, оголюючи душу і ризикуючи натрапити на хейт? Бо з моїм віком, з локдауном і війною, коли порвались соціальні зв’язки і змінилось ВСЕ, моя нейротиповість стала ще більш помітною. Якщо ви знаєте про себе те, що знаю я, вам легше буде впоратися і спробувати жити з цим, але більш якісно. Люди з РДУГ дуже добре опанували маскінг — ми маскуємось. Щоб ви думали, що з нами все ок.
Якщо ви підозрюєте у себе подібне, якщо вам все життя казали, що ви «розумна/розумний, але лінива/лінивий» і так далі, почитайте хоча б про РДУГ. Але не займайтеся самодіагностуванням. Шукайте свого психіатра.
Мені пощастило, можна так сказати, що я знайшла «свого». Хоч і трохи запізно. Могла б раніше припинити їсти себе поїдом. «Мій» психіатр має такий самий розлад. Тому нам було дуже легко порозумітися. І так, існує коректне діагностування, яке має право проводити лише спеціаліст. Всі тести я проходила англійською мовою. Є україномовні аналоги в мережі. Але вони лише допомагають вам зрозуміти базові речі. Все інше мають робити професіонали. Бо лише тестів — мало.
І ще кілька фактів. В світі фіксують 2,5 — 3 відсотки дорослих з РДУГ (деякі джерела вказують на 6). Точна причина не визначена, вважається, що все-таки спадковість на 75 відсотків. РДУГ не лікується. Бо це НЕ хвороба.
Буду сподіватися, що цей пост допоможе людям, які мають схожі проблеми. Серед моїх колег і френдів точно є такі, я впевнена.
І ще одне. РДУГ має і свої переваги. Люди з РДУГ, як правило, креативні та оригінальні (творчі професії нам підходять), мають енергію та ентузіазм, швидко обробляють інформацію, вміють бачити ситуацію одночасно з різних ракурсів, мають високий рівень емпатії і здатні проявляти чутливість до інших людей, вміють стратегічно і гнучко мислити і знаходити нестандартні шляхи до реалізації ідей. І, найголовніше, вони вміють бути супер продуктивними, вміють глибоко занурюватися у справи і вирішувати головоломки, якщо мають цікавість до теми.
Коротше, з нами страшно, але весело.
