Якщо занадто гучно подаси голос в соцмережах — станеш агентом кремля…
Поступове повернення совка. Рецидив на мʼяких лапах
Тоді було безперечне прийняття ідолів, заборона на будь-яку альтернативу, вільна думка прирівнювалася до зради «вєлікой совєтской родіны», а бездушний формалізм переповнював життя за межами бідних зашарпаних осель.
Зараз, звісно не так, як тоді. І дефіциту в магазинах немає, черг за продуктами, і поговорити про владу чи поставити незручне питання все ще можна, але бажано на кухні, бо якщо занадто гучно подаси голос в соцмережах — станеш агентом кремля. А от ідолізація влади і бездушний формалізм повертаються.
У мене є інструкція заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Хлопці прислали з матюками. Цитую, бо попросили не виставляти сам документ. Так от, їхнє завдання — «формування в особового складу віри в політичне та військове керівництво держави, вірності військовій присязі та військовому обовʼязку, високої відповідальності за захист Батьківщини». Саме в такому порядку! Політрукізм знову зручно розташовується за командирським столом.
А повернення бездушності і формалізму найяскравіше проявилося в історії на Одещині. Там Подільська райадміністрація зобов’язала надсилати фотозвіти з проведення на підпорядкованих організаціях хвилини мовчання за загиблими. Щопʼятниці. Фотозвіти. Посилання в коментарях — там дуже емоційний лист військового після читання цього цинічного розпорядження про звітування за вшанування пам’яті загиблих на війні.
Совок загинув не лише через планову економіку. Ідоли врешті-решт стали огидними до гикавки, так само як і забронзовіла формальна ідеологія на позір. І добре, що ми вийшли з імперії зла, але позбутися її можна буде лише тоді, коли вбʼємо її в собі. Виполоти остаточно і безповоротно, щоб ніде нічим не проростала. Бо ця отрута вбиває не лише імперії.
