Жодна зброя не може принести Перемогу
Світ не виготовляє стільки зброї та боєприпасів, скільки нам потрібно для Перемоги
Нам дають F16. Пілоти будуть навчені, інфраструктура підготовлена.
Але суспільство знову сподівається на якусь ідеальну зброю, яка принесе Перемогу.
Немає ідеальної зброї.
Як свого часу молились на джавеліни, а потім на Цезарі та Краби, а потім на Хаймарси та Seeshadow, Патріоти та Гепарди, потім на Леопарди та Бредлі тощо… Ця війна поглинає все.
Питання у кількості надаваного, витраченого, можливості виробництва нового озброєння, ремонту та забезпечення в логістиці, інфраструктурі. А також навчених розрахунків та техніках.
А ще є питання в тактиці застосування та забезпеченні бою.
Ця війна надовго. Світ не виготовляє стільки зброї та боєприпасів, скільки нам потрібно для Перемоги.
А тому маємо мати локалізацію виробництва своєї зброї, мати інтернаціональне виробництво боєприпасів, а ремонт техніки тут.
Маємо мати свою зброю: Стугни, Нептуни, Корсари, Богдани, Лелеки, Буковелі, Ноти — перераховувати можна довго.
Наша війна потребує глобальних ресурсів, як матеріальних, фінансових так і управлінських.
Ця війна — війна ресурсів.
Ми не можемо втрачати жодного інженера в Чернігові, жодного інженера мобілізованого піхотинцем, жодного підприємства, що ефективно завозить або виробляє зброю, жодну копійку, що іде на артилерійський постріл чи безпілотник — неефективно.
Інакше ми програємо війну, а, отже, помремо, як країна. А маємо перемогти.
