Секс і вік або чому ми не вміємо бути щасливими?
Чому на пострадянському просторі старіти - це соромно?
Мене наштовхнули на цей пост різні хейтові публікації в мережі про зйомки — продовження «Секс і місто». Особливо цим грішать російські медіа, які досі лізуть в стрічку, як не блокуй. Бабульки подуріли, сива Керрі Бредшоу на вулицях NY, який секс в такому віці, о видерлися старі баби на підбори.
Стільки отрути і ненависті… до віку. Нещодавно подивилася інтерв’ю Ксенії Собчак з колишньою ведучою НТВ Юлією Бордовських (52 роки). Мене вразила одна її фраза про те, що в Москві «краса обов’язкова складова успіху». Бордовських це вдало на прикладах порівнює з США. Я з нею повністю погоджуюсь. А ще людина має бути чомусь завжди молодою, тому сфера краси посідає особливе місце на пострадянському просторі. Мабуть, через це штучних і однакових жінок швидко помічають в інших країнах і всі вони підпадають під «russian style». І деякі українки теж. У нас якісь крайнощі…
Моя покійна бабуся Оля почала збирати вузлики на смерть в 55 років і говорила про це майже 40 років, тобто пів життя. В Україні часто від жінки після 40 можна почути фразу: «Мені вже нічого не треба, необхідно допомагати дітям і онукам». «Навіщо мені нова сукня, якщо в шафі висять сукні вже 20 років. Куди їх носити?» Знайомо вам таке?
Чому на пострадянському просторі старіти — це соромно? Що це за фігня така? Це брак розуму, виховання, цінностей? Чому в усьому дорогу тільки молодим? Чому не можна отримувати задоволення від життя після 50, 60, 70… 90? А про секс навіть соромно говорити?
Читайте також: «Я боюся ейджизму»
Чому стільки огидних обговорень про зморшки, зайві кілограми, целюліти, старе тіло в купальниках на пляжі… Це атмосфера, в якій жінки чахнуть. Де бабульки з келихами шампанського? Де літні жінки на побаченнях з чоловіками? Де бабусі на шопінгах? Чому у салонах не побачиш жінок 70−80 років? Чому так мало весіль після 40?
Ви зараз мені почнете писати, що різниця в доходах. Ми живемо в злиднях, а там… ні. Я знаю точно, що все починається не з гаманця, а з мізків. Там теж все по-різному: різні пенсії, різні стилі життя…
Моїй мамі 71 рік. Коли вона буває в гостях у своєї молодшої доньки, моєї сестри в США, вона наповнюється енергією і бажанням жити, відчуває себе молодою. Бо там в такому віці ходять на побачення, їздять з подругами на шопінги і ланчі, обов"язково раз на тиждень відмічаються в салоні краси. Компліменти їй роблять незнайомі люди. Може тому ми захоплюємося Мей Маск чи Айріс Апфель? Це ж не про вік, а про вміння жити і наше сприйняття старості.
Коли вперше я побачила серіал «Секс і місто», мені було близько 30. Тоді здавалося, що моє життя летить під укіс і нічого хорошого мене не чекає. Але я вже навчилась трохи заробляти і зрозуміла, що туфлі, як у Керрі Бредшоу, здатні бути пігулками щастя.
Я чекаю продовження «Секс і місто», як урок по вмінню жити і насолоджуватися. Нам потрібні і сукні, і шампанське, і побачення … в будь-якому віці.
