У писанці - незнищенний код нації

А в середині 80-х ро­ків ознайомилася з пи­санкарством. Тоді то­варишка, батьки якої родом із Холмщини, подарувала їй на Великдень розмальоване яйце. Молода жінка зацікави­лася таким видом мистецтва, по крупинці вишукувала від­повідну інформацію у книжках, музеях.

Водночас узялася за віск та писачок. Потім почала на­вчати азів цієї справи інших, вести у школі гурток писанкар-ства.

Коли закрилося підприєм­ство, пані Віра влаштувалася секретаркою у видавництво «Свічадо». На той час у її твор­чому доробку вже було чимало розмаїтих писанок. Тож узяла­ся готувати про них книжку. Так долучилася до дослідницької роботи. Зараз вона є автор­кою близько десятка наукових видань, серед яких чільне міс­це займають книги та альбоми про писанкарство.

«Згаданий витвір народ­ного мистецтва конденсував у собі образно-символічний зміст. Його дарували, бажа­ючи здоров’я, сили, урожаю, краси. Вірили, що писанка лікує від хвороб, переляку, наговору. Також її качали по землі (щоб та була родючою), підкладали під вулики (аби мати високі медозбори)», — зауважує самобутня майст-риня.

На цьому маленькому мис­тецькому диві органічно поєд­нуються різноманітні кольори: чорний, багряно-червоний, золотисто-коричневий, тем­но-зелений, синій, білий, жов­тогарячий та інші. Усі вони наділені певним символіч­ним значенням. Кожен регі­он України має свої традиції, пов’язані з виготовленням писанок, але скрізь то — огор­нене особливою святістю дійство.

Віра Василівна виготовляє писанки за традиційними на­ціональними зразками, адже то не просто витвір мисте­цтва, а наша історична па-м'ять.

Самовіддана жінка має до­волі велику колекцію, яка на­лічує близько чотирьох тисяч писанок. Більшість із них ство­рила сама. Частина виробів — народні, а решту купила у майстрів, щоб передати на­ступним поколінням.

Зауважимо, що для За­хідної України характерні ві­зерунки у вигляді спіралі. На Сокальщині малювали пта­шок: голубку і голуба. Бойки зображали свастику, яку на­зивали сваргою. Є в збірці полтавські писанки, візерунки на яких — у вигляді знака сон-ця…

Пані Віра щедро ділиться секретами народження укра­їнської писанки, проводячи майстер-класи. Спочатку тре­ба видути вміст яйця через проколені з двох боків дірочки. Потім середину промивають та висушують. Далі шкаралу­пу ділять простим олівцем на чотири частини й малюють ві­зерунок.

Наступний крок — нагріван­ня воску над запаленою свіч­кою й нанесення спеціальним писачком на шкаралупу. Не забуваймо закупорити цим матеріалом дірочки, які утво­рилися під час спорожнення яйця.

Згодом малюємо тоненькі та широкі лінії. Основні - про­водять воском по поверхні. Вони залишаться білими (бо фарба не подіє). Не можна дві­чі протягувати по одному міс­цю, адже віск відпаде. Окрім того, його необхідно постійно підігрівати.

Завдяки такому чаклуван­ню за 30−40 хвилин отри­маєте простий візерунок. А ось складніший забере 1−2 години.