Передплата 2024 ВЗ

Голова — не для того, щоб боліти. Але якщо усе ж…

Біль голови, що пульсує, пронизує, стискакє. Мабуть, у світі немає людини, яку хоча б раз у житті не боліла голова. Чи часто ви звертаєтесь до невролога через це? Запитайте у своїх знайомих, і більшість із них дадуть негативну відповідь. Тим часом лікарі стверджують: регулярні болі голови входять до найпоширеніших розладів нервової системи

Роман Квасніцький
Роман Квасніцький

Про які недуги в нашому організмі попереджає біль голови? Скільки часу можна приймати знеболювальні препарати, а коли слід негайно звертатися до лікаря? На ці та інші запитання відповість невролог Роман Квасніцький.

— Симптомом яких захворювань може бути біль голови?

— Біль голови від­чувала кожна людини хоч один раз у житті. Він може супроводжувати чимало захво­рювань, а може бути нормою після, напри­клад, емоційно важкого дня. Ключовими є кількість нападів болю, його характер та наявність додаткових симптомів. Маючи цю інформацію, можна робити припущення щодо діагнозу.

— Які симптоми у поєднанні з болем голови мають стати приводом не­гайного звернення до невролога?

— Його не можна терпіти, оскільки це може призвести до хро­нізації. Тому будь-який біль голови має стати причиною консультації у невролога. Негайно потрібно звертатись до лікаря, якщо наявні «червоні прапорці»: лихоман­ка, втрата ваги, пухлини в анамнезі, вік по­над 50 років, раптовий початок болю, поява НОВОГО (якого раніше не відчували), вагітність та післяпологовий пе­ріод, біль, що виникає під час кашлю, чхан­ня, фізичних навантажень, посилюється внаслідок зміни положення тіла, біль, прогресує, з атиповими проявами, посттравматичний.

— Чи може зміна погоди спровокува­ти біль голови?

— Дослідження Гарвардського універси­тету та багатьох інших авторитетних інсти­туцій, вивчаючи це питання, науково дове­ли, що організм людини НЕ реагує на зміну погоди. Але наше суспільство не сприймає цієї інформації, адже простіше вірити в зміну погоди як причину болю, аніж в те, що людина страждає від, скажімо, депресії, тривожності тощо.

— У медичній літературі, особливо стосовно молодих людей, трапляється термін «головний біль напруги». Що це означає?

— Головний біль напруги — найпопуляр­ніший вид цієї недуги. Його відчував кожен хоч раз у житті. Цей біль характеризується болем, що стискає двобічно з середньою інтенсив­ністю, охоплює голову ніби шо­лом. Часто* виникає після емоційного стре­су або в кінці робочого дня. Є первинним, тобто відносно доброякісним болем. Якщо виникає частіше, аніж сім разів на місяць, — не зволікайте зі зверненням до невролога.

— Часто болі голови пов’язують з проблемами судин голови, шиї (за­щемлені, звивисті судини і т. ін.). Ще досі побутує думка, що слід принаймні двічі на рік «прокапатися» і настане по­легшення. Однак проблема не вирішу­ється.

— Голова не болить через вузькі або пе­ретиснуті судини. Наші судини періодично спазмуються і розслабляються, це їхня ро­бота, що є нормою. Судини не є причиною болю, цього визначення немає в Міжнародній класифікації (ICHD-3). «Прокапатись» також неправиль­на тактика. Вона неефективна, дорога і лише марнує час пацієнта. Крапельниці ефективні лише за гострих станів: інфаркт, інсульт, коли необхідно негайно доставити ліки в організм. Профілактичні крапельниці не лікують болю голови. Для цього ме­дицина використовує інші методи.

— Тепер чимало діагностичних цен­трів, де, без скерування лікаря, можна пройти обстеження, у тому числі й такі складні, як КТ, МРТ. І не таємниця, що пацієнти «зі стажем», які тривало потер­пають від болю голови, не раз без­результатно «прокапуючись» від сезону до сезону, самі собі призначають те чи інше обстеження. Наскільки це виправ­дано з точки зору лікаря й безпечно для самого пацієнта? Які обстеження необ­хідно призначити людині для встанов­лення причини болю?

— Встановити причину може лікар, просто поспілкувавшись з па­цієнтом. У 90% випадків цього достатньо. Найінформативнішим обстеженням є ве­дення «щоденника болю голови», щоб визначити, що саме викликає у вас біль, та уникнути причин. Записуйте детальну інформацію щоразу, коли у вас болить голова. Наприклад, коли почався біль, чим ви в той час займалися і як довго він тривав, який характер болю, чи відчува­ли ви якісь особливі симптоми. Зазначте перелік та кількість ліків, які приймаєте. На­голошую: не нехтуйте цим методом, адже він допоможе лікарю встановити правиль­ний діагноз та призначити дієве лікування. МРТ потрібно лише тоді, коли ми підозрює­мо вторинний біль голови, який супрово­джується «червоними прапорцями», про які йшлося вище.

— Як правильно пацієнтові підготува­тися до консультативного прийому у не­вролога?

— Жодної спеціальної підготовки до при­йому не потрібно. Весь обсяг обстежень визначає лікар індивідуально, залежно від скарг пацієнта (тут допоможе «щоденник»). Найважливіше — вчасно звернутися до фахівця.

— Які можливі наслідки самостійного вибору пацієнтом знеболювальних пре­паратів, яких чимало на ринку?

— Пацієнт, який вирішує лікуватися са­мостійно та зловживає знеболювальними, ризикує отримати так званий абузусний біль, тобто біль внаслідок прийому великої кількості знеболювальних. Допусти­ма норма — до 15 таблеток на місяць одно­компонентних ліків, наприклад, ібупрофену, та до восьми таблеток на місяць багатоком­понентних ліків (цитрамон тощо). Чого не можна робити людині, яка страждає від болю, — то це радитися з аптекарем щодо лікування. Бо ви отримаєте препарат за «ціною тижня» (часто це спазмалгон або 3- та 5-компонентні знеболювальні). І дру­ге: за хронічного болю не потріб­но боятися приймати антидепресанти. Це ефективні ліки, які є в сучасних протоколах лікування.

— У випадку первинного болю голови, які будуть профілактичні реко­мендації?

— Профілактика — склад­ний процес. Загальних рекомендацій щодо неї не існує, окрім уникнення тригерів, якими, зокрема, можуть бути: інтенсивна робота, стрес, не­досипання, нервова напруга тощо.

Необхідні здоровий сон, збалансоване харчування, нормований графік робота/відпочинок, вживання достатньої кількості води — інколи допомагає, але, окрім цих методів, потрібна медикаментозна про­філактика. Це антидепре­санти, антиконвульсанти, моноклональні антитіла, ботулінотерапія, бета-блокатори. Лікар добирає препарат відповідно до ін­дивідуальних особливостей пацієнта. І не забувайте прописну істину: самолікування небезпечне для здоров’я!