Гуцульські ліжники — барвисті та самобутні
Гуцульщина багата народними ремеслами. Скажімо, у селі Яворові Косівського району налічується кілька десятків майстринь, що займаються ліжникарством. Одна з таких — Богдана Шрайбер, яка виготовляє неймовірні речі з особливими карпатським орнаментами
«Навички цього ремесла передаються з покоління в покоління. Мене навчила мама, її - моя бабуся. У нас підростає донечка, котра теж уміє ткати», — розповідає пані Богдана.
Вона закінчила університет, здобувши вищу освіту. Але за спеціальністю не працювала, бо більше цікавило ткацтво.
У цій справі є свої секрети. На виготовлення одного виробу розміром 2×2,2 м затрачається у середньому 2−3 дні. Насправді ж процес триває значно довше, адже включає також стрижку вовни овець, яку миють, сушать, розчісують, після чого отримують пряжу. Безпосереднє виготовлення ліжника розпочинається з вибору ниток для основи.
За роки молода жінка виробила власний стиль. Візерунки придумує сама. Її вироби самобутні, вирізняються яскравими життєстверджуючими кольорами та оптимістичними орнаментами.
В активі яворівчанки — багато килимів, що користуються великим попитом споживачів. Купують їх як місцеві жителі, так і туристи.
А з початком війни умілиця разом з іншими тутешніми господинями взялася ткати вироби на фронт. Робить це з особливою любов’ю. Згадані «гуцульські ковдри» у бліндажах захищають наших воїнів від холоду.
