Ушкоджена ДніпроГЕС: де небезпека реальна, а де вона перебільшена

Державна служба з надзвичайних ситуацій, електроремонтники долають наслідки безпрецедентної атаки росії на енергетичні об'єкти України, яка сталася минулої п’ятниці. Масштаби її значущі: ракети поцілили у найбільшу гідроелектростанцію Європи — запорізьку ДніпрГЕС, у 20 інших гідро-та теплових енергопідприємств, електропідстанцій, магістральних мереж у різних куточках України, у тому числі - у центральній і західній її частинах. Компанія ДТЕК каже про знищення половини своїх потужностей. Майже повністю було знеструмлено мільйонний Харків, в аварійному режимі подають електрику у Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Одеській, Донецькій та інших областях. Багато де зупинено виробництва, роботу транспорту, комунальної сфери. Щоби бодай трохи зменшити дефіцит електроенергії, Україна вимушено почала імпортувати її із закордону. Є жертви і постраждалі. Крім промислових будівель, руйнувань зазнав і житловий сектор. Ситуацію коментує експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

Проблеми є, але блекауту не сталося

— Наскільки п’ятничні масовані удари росії по українській енергетиці критичні для життєдіяльності нашої країни, наших громадян?

— Поза сумнівом, вони вкрай небезпечні, чутливі. Але, зверніть увагу: після цих атак світло у Києві, у вас, у Львові, на Тернопільщині і у багатьох інших регіонах України є. Кажу це до того, що об'єднана енергосистема України не випала у блекаут. А це те, чого намагалася досягти своїми масованими ударами росія. Наша енергосистема витримала. Так, вона зазнала серйозних уражень, низку великих міст, частково — областей було знеструмлено. Працівники «Укренерго» виконали величезний обсяг відновлювальних робіт, енергоживлення поступово повертають. У деяких регіонах введено графік віялових відключень. Найбільш складна ситуація у Харкові…

Найважливіше те, що наша енергосистема не розпалася на «острови». Оператор докладає великих зусиль, щоб перекомутувати схеми постачання електроенергії, тож Харків буде зі світлом. Але два великих об'єкти генерації у цьому місті і в області - Харківська ТЕЦ-5 (по якій росіяни вже не раз завдавали ударів) і Зміївська теплоелектростанція — не працюють. Тому на лівобережжі України виник достатньо серйозний дефіцит електроенергії.

Низка областей правобережжя — Вінниччина, Хмельниччина — також має проблеми. Було атаковано енергооб'єкти на Криворіжжі (таке ж було там і у лютому).

Загалом ситуація виглядає тяжкою. Звісно, якби йшлося про пік зимового енергоспоживання, наслідки були би більш серйозними. Після комплексної оцінки уражень буде визначено обсяги необхідних ремонтно-відновлювальних робіт. Але коли йдеться про ДніпроГЕС, то тут невизначеність щодо темпів відновлення його функціонування зберігатиметься.

Інше, чого росія домагалася своїми ударами, — паралічу нашої промислової інфраструктури на Дніпропетровщині, Запоріжжі. Стояла мета знеструмити весь дніпровський регіон, що автоматично призвело б до зупинки великих виробництв, у тому числі - оборонних. Так, десь уже підключили генератори. Але якщо взяти до уваги, що потужність ДніпрГЕСу — 1,6 гігавата (стільки ж, скільки видає півтора стандартних атомних енергоблоки), то це втрата для енергосистеми доволі великого обсягу маневрової генерації. А об'єкти маневрової генерації мають важливе значення для балансування енергосистеми. ДніпроГЕС — це найбільший об'єкт у дніпровському каскаді гідроелектростанцій.

Греблю ДніпроГЕСу може зруйнувати хіба що ядерний удар

— Всі пам’ятають про катастрофічні наслідки знищення торік Каховської ГЕС. Зважаючи на це, можна припустити, що руйнування дамби ДніпроГЕСу могло би призвести до ще страшнішого екологічного лиха…

— Зараз по різних «пабліках» розганяють цю тему. Її росіяни вкинули через українські Телеграм-канали, щоб посіяти серед нас паніку. Але…
Боєголовкою вагою кількасот кілограмів, навіть тонною вибухової речовини пробити греблю завширшки десятки метрів, куди вкладено мільйони тонн бетону і металоарматури, НЕМОЖЛИВО.

Якщо порівнювати з Каховською ГЕС, то, нагадаю: її зруйнували не ракетним ударом. Туди завезли вибухівку, «правильно» її розмістили — тому такі наслідки.

Те саме було двічі в історії ДніпроГЕСу: у 1941 році, коли відступали радянські війська, і у 1943 році - коли відступала німецька армія. І ті, й інші підірвали цю станцію, заклавши у неї десятки тонн вибухівки.

Тільки таким чином (або ядерним ударом) можна зруйнувати дамбу ДніпроГЕСу. Звичайна конвенційна зброя, якими би потужними не були б боєголовки ракет і скільки б штук їх не випустили, не завдасть фатальної шкоди цій дамбі. Хоча, справді, ракетні удари призвели до дисфункціональності цієї ГЕС. Удари припадали на верхню її частину, а для того, щоб прорвати греблю, треба було би (не дай, Боже!) бити ближче до її «підошви». Її ширина ще більша, ніж верхня частина дамби.

Як на мене, порівнюючи наслідки на Каховській ГЕС і проблеми на ДніпроГЕСі, свідомо нагнітають психоз. Конструкція дамби ДніпроГЕСу у п’ять-шість разів потужніша від Каховської.

— Так що дуже переживати нам не треба?..

— У цьому сенсі - так. Але коли брати до уваги, що на ДніпроГЕСі зруйновано машинний зал, зрозуміло, що ГЕС поки що не працюватиме. Скільки часу забере відновлення цього машинного залу і як це зробити, зараз сказати важко. «Укренерго» проводить відповідну експертизу, щоб зрозуміти, наскільки глибокими були ураження і що можна зробити для відновлення цього об'єкту.

— Чи не було однією із цілей росії масованими ударами по енергооб'єктах змусити Україну до невигідних для нас переговорів?

— Ми це вже проходили, нас схиляють до цього давно. У 2022−2023 роках Україна періодично зазнавала масованих ударів по енергооб'єктах, були масові відключення світла, його подавали нам за графіком, десь через дві години, а десь — через пів доби. Але ми вистояли, не зламалися!
Енергоструктура України завжди була на столі російських проєктувальників ударів по нас. Логіка тут доволі проста: для того, щоб зробити ще більш дисфункціональним наш оборонно-промисловий комплекс, треба «вирубити» енергоживлення. Бо для побутових споживачі оператор «Укренерго» так чи інакше закомутує відповідні лінії - світло буде у наших помешканнях. Для промислових споживачів електроенергії все значно складніше, адже вони споживають великий її об'єм. А коли немає електрики, то заводи не працюватимуть…

В атаці на наші енергооб'єкти немає нічого нового, з погляду стратегії ведення військових дій. Противнику завдають ударів не тільки на лінії фронту, по військових цілях, а й у тилу — по оборонних підприємствах, по об'єктах критичної інфраструктури. А критична енергетична інфраструктура завжди — пріоритет № 1.

Відповідно ми діємо так само. Тільки у нас інші, «скромніші» можливості. У нас немає такого класу ракет, які є у росіян. Але поза тим ми досягли певного успіху. Навіть наші «гібридні» друзі почали нам вказувати, що ми маємо робити, а що — ні…

Маємо право бити по нафтових об'єктах росії

— До слова, як Україна мала би відповісти на «рекомендації» Заходу не бити по нафтобазах росії, позаяк це, мовляв, призводить до зростання цін на енергоносії?

— Найперше, маємо сказати їм, що це — маніпуляція. Що наші «гібридні» друзі маніпулюють, або ними маніпулюють.

— Хто саме?

— Ті ж самі росіяни. У західних структурах сидять «кроти» і нашіптують…

Тим, хто «рекомендує» нам припинити свої удари по російських НПЗ, треба сказати прямо одну річ: ми змушені це робити, бо введені вами так звані «пекельні» санкції такими не є, вони не працюють так, як мали би працювати. Тому свій «бюджет війни» росія справно поповнює. І б'є на всю стратегічну глибину території України. Через це ми відповідаємо у рамках наших можливостей. І наші дії не суперечать законам ведення війни. Більше того, американські військові (а не ті довбані політики у Білому домі) однозначно підтверджують, що ми маємо так робити.

— У газеті Financial Times з’явилася стаття про наші атаки на російські нафтобази і необхідність припинення цих атак. Але багато політиків кажуть: Україна повинна бити інтенсивніше і влучніше…

— У себе на сторінці у Фейсбуку я написав пост про той фрагмент цієї статті, де йдеться, що американці просили нас цього не робити, бо це згвинчує ціни на енергоносії. Я написав, чому це не так, і чому ми повинні робити те, що робимо. Одна з моїх позицій — вимагати у партнерів далекобійну зброю для того, щоб ми могли нищити військову інфраструктуру противника як на фронті, так і в його глибині. Це потрібно для того, щоб урівняти наші можливості. Давайте «томагавки»! Бо росіяни запускають по нас «іскандери» і «кинджали», які літають десь на 500 км, «шахеди», які долають 2 тис. км, а також крилаті ракети, далекобійність яких сягає 2, 5 тис. км. Тому, друзі, давайте «томагавки»! А ви не здатні дати нам навіть ATACMS, які летять на 300 км. Все ще сперечаєтеся: давати чи ні. Так само, як роблять це інші наші «гібридні» друзі у Німеччині, сперечаючись щодо ракет Taurus.

Нашу енергетику захистила би потужніша ППО

— Чи передбачає міжнародне право покарання за знищення таких цивільних об'єктів забезпечення життєдіяльності, як електростанції? Чому не чути належної реакції на цей злочин від західних держав, міжнародних інституцій?

— Міжнародне право так виписано (йдеться про додатки до Женевської конвенції), що кожен трактує його на свою користь. Тому можна сказати, що прямої, взаємно погодженої заборони атак енергооб'єктів на глобальному рівні немає.

— То як нам надійно захистити їх?

— Передусім, треба мати ефективні засоби протиповітряної оборони. Певні інженерні конструкції довкола тих же трансформаторів можуть захистити від дронів. Але ми не захистимо їх від прямого влучання ракети з бойовою частиною до 400 кг. Під землею особливо чогось теж не сховаєш. Це дорого, потрібен великий час. До того ж, трансформатори потребуватимуть охолодження. Тоді для ворога задача полегшується — знищити охолоджувач на поверхні, і трансформатор не працюватиме…

Наявними у нас засобами ППО прикрити велику кількість енергетичної інфраструктури неможливо. Особливо, якщо йдеться про комбіновану атаку, яку росіяни вчинили у п’ятницю. Нам потрібні потужніші засоби захисту. Питання до Заходу.

— Чи вплинуть повідомлення про уражений ДніпроГЕС та інші енергооб'єкти України, які атакувала росія, на позицію, як ви кажете, «гібридних» друзів, які вагаються з виділенням нам допомоги?

— І так, і ні. Тих, хто є справжніми друзями України, це мобілізує. І водночас повідомлення про наші енергетичні проблеми зовсім по-іншому вплине на так званих «миротворців», тих, хто хоче займатися здирництвом, пропонуючи нам зброю у кредит. Вони говоритимуть: ми казали вам і кажемо знову — домовляйтеся з росіянами. Найближчим часом побачимо, куди все це виверне…