«Про ліквідацію Краківського ринку найближчим часом не йдеться»

Виконавчий комітет Львівської міськради розглянув питання надання дозволу на розроблення плану території у межах вулиць Раппопорта, Клепарівської, Броварної та Базарної. У місті давно говорять про те, що на місці Краківського ринку має бути меморіальний комплекс, — бо там було єврейське кладовище. Почалися розмови про перенесення Краківського ринку... Що передбачає проект рішення виконкому, дізнавалася журналіст “ВЗ”.

Згідно з проектом рішення, детальний план території має розробити ПП “Наш ринок”, що теж працює на Краківському ринку, орендує там торгову площу. Перший заступник міського голови Львова Олег Синютка виступив з пропозицією, щоб питання пройшло громадське обговорення. Як розповіла “ВЗ” директор ПП “Наш ринок” Тетяна Марич, розроблення плану території — це технічна річ, яка дозволить продовжити оренду для ПП “Наш ринок”. Торгівля відбувається в межах “червоних ліній” (червоні лінії — межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення). Згідно із законодавством, оренда в межах ліній дозволяється лише на три роки. Проект планування території передбачатиме переміщення “червоних ліній”. Тоді підприємці ринку матимуть змогу орендувати землю на п’ять або десять років.

Як розповіла “ВЗ” начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, зараз йдеться про проект детального планування кварталу, обмеженого вулицями Раппопорта, Клепарівською, Броварною та Базарною, більшу частину якого колись займало найдавніше єврейське кладовище. Проект потрібний для міста. Він повинен передбачити перспективні містобудівні та архітектурні перетворення кварталу на наступні десятиліття. “Є багато викликів, які стоятимуть перед розробниками проекту детального планування: проблема розташування ринку з безліччю яток, де забудова велася майже стихійно протягом півстоліття, існування на цій території єврейського цвинтаря, який 2010 року визнано пам’яткою історії місцевого значення. Тому такий важливий для міста документ повинен опрацьовуватися за міські бюджетні кошти. Інакше є ризик його необ’єктивності”, — вважає Лілія Онищенко.

За словами чиновниці, незабудована частина території біля ринку вже має свій проект — меморіальний парк «Бесойлем». Стратегічне планування мало б передбачати і поступове впорядкування інших частин колишнього цвинтаря. “Про ліквідацію ринку найближчим часом не йдеться, — переконує Лілія Онищенко. — Але проект детального планування робиться для того, щоб визначити перспективу розвитку території і не зробити містобудівних помилок. Вважаю нонсенсом, коли євреї не мають змогу нормально вшановувати пам’ять своїх предків, а моляться між... торговими ятками”.

Що думають про ідею можливого перенесення ринку продавці та покупці? 48-річна львів’янка Юлія каже “ВЗ”, що усі звикли ходити на Краківський за якісними і дешевими речами — від одягу до продуктів харчування. Ринок розташований в центрі міста, водночас туди зручно доїжджати людям з Жовківського напрямку, приміських сіл. “Не хочу, щоб Краківський перенесли невідомо куди, — вважає пані Юлія. — Якщо перенесуть, то на якусь окраїну, куди буде складно добратися. А може, влада хоче вижити ринок, щоб дати дорогу супермаркетам?”.

Підприємець Світлана торгує китайським та турецьким одягом більш як п’ят років. Ідею перенесення ринку категорично не схвалює, бо тоді підприємцям доведеться вкласти кілька тисяч доларів, щоб обжитися на іншому місці. Про перші прибутки на новому місці можна говорити лише за півроку. А в перші місяці навіть на зарплату продавцям не заробиш...

З досьє «ВЗ»

Історики вважають, що єврейський цвинтар міг існувати з кінця XIII століття і є найдавнішим. Там ховали євреїв з усієї Галичини. У 1601, 1624, 1628 роках громада докупила ділянки землі. Межі кладовища були окреслені вже на плані Львова в 1766 році. Воно розміщувалося між сучасними вулицями Раппопорта, Клепарівською, Броварною та Базарною. Видатних євреїв ховали в центральній частині. Це засновник розробки дрогобицьких соляних родовищ Волчко, перший львівський рабин раббі Леві бен Якуб Кікенес, засновник синагоги “Золота роза” Іцак Нахманович, засновник єшиви, керівник сеймику євреїв Польщі Ізує Фалк, ректор єшиви, якого четвертували у Львові за віру, Хаїм Райцес.

На початку XX століття старе єврейське кладовище отримало від австро-угорського уряду статус пам’ятки. Цей статус підтвердив і уряд Польщі. Окупаційна німецька влада наказала знищити цвинтар. У травні 1942 року голова львівського юденрату (єврейської ради) звертався до адміністрації дистрикту Галичини з проханням надати кладовищу статус пам’ятки. Відповіді на звернення не було. Остаточно кладовище було знищено у 1947 році, коли на його території був побудований Краківський ринок.

Коментар для «ВЗ»

Адель ДІАНОВА, директор Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед Ар’є»

Дуже позитивно схвалюю ідею Львівської міської ради щодо перенесення ринку з місця старовинного єврейського кладовища. Відтворити старовинний цвинтар уже неможливо. Хоча, деякі могили ще вдасться відкопати.

Але зробити там меморіальний парк на честь кладовища — потрібна і правильна річ. Ходити по могилах — не по-християнськи і не по-людськи.