У пошуках президентського «щастя»

За політично-військовим пресингом з боку Росії багато хто в Україні призабув, що триває президентська кампанія. 25 травня наші співвітчизники повинні прийти на виборчі дільниці, щоб обрати п’ятого за часи Незалежності главу держави. Активна підготовка до цієї події йде у політичних силах і у державних структурах, які покликані забезпечити вільне волевиявлення громадян. Однак подекуди нею і не пахне…

Вибори президента повинні були відбутися через рік, 29 березня 2015-го. Однак їх прискорила гостра суспільно-політична криза, яка триває п’ятий місяць. У ніч із 21 на 22 лютого президент Віктор Янукович без жодних пояснень, прихопивши коханку і матеріальні цінності, покинув резиденцію «Межигір’я» і зник у невідомому напрямку. Про його місце знаходження тривалий час не знали навіть найближчі соратники, зокрема представник глави держави у парламенті. Відтак Верховна Рада постановила, що Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від виконання своїх обов’язків, і на останню неділю весни призначила дострокові вибори.

Уже розпочалося висування кандидатів у президенти, воно триватиме по 30 березня включно. До 4 квітня висуванці повинні подати у ЦВК документи для реєстрації. Щоб претендувати на пост глави держави, крім іншого, треба внести грошову заставу у розмірі 2,5 млн. грн.

Про бажання іти у президенти уже заявили лідер «УДАРу» Віталій Кличко, екс-прем’єр Юлія Тимошенко, позафракційний нардеп Петро Порошенко, лідер КПУ Петро Симоненко, екс-голова Харківської ОДА Михайло Добкін, голова Радикальної партії Олег Ляшко, керманич «Правого сектору» Дмитро Ярош, лідер партії «Родіна» Ігор Марков. Не виключено, що у президентські перегони включиться лідер «Свободи» Олег Тягнибок, екс-міністр оборони, голова партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, колишній лідер «Сильної України» Сергій Тігіпко, а також очільниця фантом-партії «Україно, Вперед!» Наталія Королевська. Партія регіонів пообіцяла назвати свого кандидата на з’їзді 15 березня.

Водночас не балотуватиметься Арсеній Яценюк. Він заявив, що зосередиться на тому, щоб, очолюючи уряд, вивести Україну з кризи. Відмовилися від висування Володимир Литвин, Юрій Луценко, Віктор Ющенко. Швидше за все, не буде у списках кандидатів і Віктора Януковича. Російський президент Володимир Путін, який дав «біженцю» притулок, публічно визнав, що політичного майбутнього в його українського гостя немає…

Аналітики прогнозують запеклу боротьбу у стані недавніх опозиціонерів. Нова політична ситуація сплутала їхні колишні виборчі плани. Зокрема додаткову інтригу внесла поява на виборчому полі Юлії Тимошенко. Соціологи надрукували перші рейтинги потенційних ходоків у президенти. Вони виглядають сенсаційно, однак незалежні оглядачі радять до цих цифр ставитися вкрай обережно.

З огляду на непередбачуваність політичної ситуації, ніхто не знає, як відбуватимуться дострокові вибори українського президента. Сепаратистська влада у Криму заявила, що участі у цьому процесі не братиме…

Із виборами ЦВК впорається. Але…

Оголошений у кримській автономії референдум офіційний Київ і міжнародна спільнота не визнають

Про особливості нинішнього виборчого процесу в Україні кореспондент «Високого Замку» розмовляв із заступником голови ЦВК Андрієм Магерою.

— Пане Андрію, Росія не визнає нинішньої української влади — ні в.о. президента, ні уряд, ні останні рішення Верховної Ради. Там не вважають законними призначені на 25 травня дострокові вибори президента…

— Ті, хто намагаються із закордону оцінювати легітимність органів української влади, занадто багато беруть на себе. Вони не мають права втручатися у внутрішні справи іншої держави. Чинна Верховна Рада обрана на виборах 2012 року і має функціонувати до 2017 року. Її обрання було визнано світовим співтовариством, тож рішення легітимного парламенту є легітимними...

Верховна Рада не припиняла повноважень президента Віктора Януковича. Вона лише констатувала факт його самоусунення від виконання своїх обов’язків, що, по суті, має наслідком припинення його повноважень. Це факт, який уже відбувся, — особа відмовилася виконувати обов’язки президента і покинула територію України. Я би ще зрозумів, якби президент за Конституцією вправі був тимчасово наділяти когось виконанням його обов’язків на час своєї відсутності. За Основним законом таких прав у президента немає. А вакууму влади в Україні бути не може. Парламент на цілком законних підставах після відновлення дії Конституції України у редакції від 8 грудня 2004 року тимчасово наділив повноваженнями президента голову Верховної Ради — до обрання і вступу на пост нового президента.

— Складна обстановка у Криму, загалом у країні. Чи не завадить це проведенню дострокових президентських виборів? По суті, маємо факт іноземної агресії. Чи можна у таких умовах проводити вільні прозорі вибори?

— Питання складне. Ще й тому, що виникають різні організаційні труднощі. ЦВК повинна думати, яким чином забезпечити право голосу громадянам, які проживають в Автономній Республіці Крим. Не виключаю, що більш уважно треба буде вивчити досвід Республіки Молдови щодо забезпечення виборчими правами тих її громадян, які проживають у невизнаній Придністровській молдовській республіці. Або вивчити досвід Грузії щодо тих її громадян, які проживають в Абхазії і субрегіоні Цхінвалі…

— Якщо кримська влада бойкотуватиме утворення виборчих комісій, а загалом вибори на півострові буде зірвано, — чи буде визнано дійсними вибори в Україні загалом?

— Давайте змоделюємо таку ситуацію: вибори оголошено, але в якомусь регіоні України виборці не хочуть брати у них участь. Чи може це впливати на дійсність результату? У законодавстві немає норми про обов’язкову явку для участі у виборах. Брати участь у виборах є правом громадян України, але не обов’язком. Громадяни можуть цим правом скористатися, а можуть і не скористатися.

— Чи може претендувати на реєстрацію кандидатом у президенти Віталій Кличко, якому команда Януковича закидала його «непроживання» в Україні?

— Порядок визначення 10-річного строку проживання в Україні ніде чітко не виписано. На моє переконання, якщо особа має зареєстроване місце проживання в Україні, підтримує досить тісний правовий зв’язок з Українською державою, то не повинно бути перешкод, щоб визнати цю особу такою, що проживає в Україні протягом 10 років. Якщо особа не стала на консульський облік, не знялася з реєстрації в Україні — чи то у Херсоні, Львові, Чернігові — у таких випадках нам треба виходити з презумпції проживання особи протягом останніх 10 років — якщо зворотне не доведено достатніми фактами.

— Багато хто цікавиться кандидатською долею Юлії Тимошенко, яку за правління Віктора Януковича було позбавлено громадянських прав. Чи може вона балотуватися у президенти?

— Якихось обмежень через судимість при висуванні у президенти у Конституції немає. Наскільки мені відомо, Верховна Рада прийняла закон про реабілітацію громадян України, щодо яких є позитивне рішення Європейського суду з прав людини. Тому, думаю, проблему, про яку ви говорили, знято.

— Що підказує ваше внутрішнє відчуття: ці вибори відбудуться успішно?

— ЦВК впорається з організацією президентських виборів. Правильно, що парламент зайняв мудру, державницьку позицію, скоротивши строки повноважень окружних дільничних комісій, оптимізувавши їх склад — для того, щоб зекономити бюджетні кошти. Ці вибори проведемо не за 2 млрд. грн., а за мільярд «з хвостиком».

А найбільше з усього непокоїть ситуація в Автономній Республіці Крим — хочу, щоб громадяни, які проживають там, могли скористатися своїм виборчим правом. Хотілося б вірити, що ситуація повернеться у конституційне поле України, що усі проблеми вирішуватимуться мирним, а не іншим способом.

— Ще раз про Крим. Там оголосили референдум щодо від’єднання від України — спочатку на 25 травня, потім на 30 березня, тепер — на 16 березня. Як оцінюєте ці ініціативи?

— Автономна Республіка Крим за своїм статусом є невід’ємною складовою частиною України, територіальною автономією. Жодна з наявних автономій у світі не містить ознак державності. Крим не є суб’єктом федерації у федеративній державі. Можливо, відкрию щось нове, коли скажу, що Автономна Республіка Крим у складі України за своєю самостійністю має набагато менше прав, ніж недалека від неї Ростовська область чи Краснодарський край. Вони мають власний статут, власні законодавчі і виконавчі органи. А от АРК у міжнародному праві не має власної правосуб’єктності. З точки зору міжнародного права, за цю територію відповідає лише держава Україна. Лише вона може бути стороною будь-яких міжнародних переговорів, угод, конференцій.

Інший момент. АР Крим Конституцією України наділено повноваженнями проводити місцеві референдуми. Але, наголошую, — лише з тих питань, які віднесено до її повноважень. У жодному із законодавчих актів не зазначено право Автономної Республіки Крим проводити референдуми щодо від’єднання від України і входження до іншої держави. Верховна Рада Криму вийшла за межі правового поля. Тож цілком очевидно, що офіційний Київ цей референдум не визнає, його підсумки не матимуть жодного правового наслідку як для України, так і для міжнародного співтовариства.