«Пам'ятай, якщо ти у безпеці, то роби щось задля нашої Перемоги»
До цього закликає найбільший в Україні проєкт «Тут був мій дім», що фіксує наслідки російського вторгнення у форматі панорамної фотографії та віртуальної реальності
У Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» у місті Лева 19 березня відкрили виставку «Тут був мій дім».
Ви тут не побачите живопису з красивими пейзажами чи букетами квітів, чи елегантних пань у вечірніх сукнях. Команда виставкового проєкту на трьох поверхах Порохової вежі показує наслідки російського вторгнення в Україну у форматах панорамної фотографії.
На першому поверсі відтворено загальну хронологію повномасштабної війни.
На другому — руйнування дитячих садочків, шкіл, театрів, будинків культури… Окрема частина виставки присвячена літаку «Мрія» — найбільшій повітряній пташці, яку зруйнували рашисти. А на третьому — найемоційніша історія про втрачений дім. Панорами, зроблені зсередини знищених будинків, квартир українців, проходять струмом через серце кожного відвідувача виставкового проєкту. За словами автора проєкту 360war Тараса Волянюка, кожен відвідувач виставки має можливість прожити і збагнути те, що відбувається понад два роки повномасштабної війни росії проти України.
Як розповіла на відкритті кураторка виставкового проєкту Ангеліна Єфименко, фотографій звірств росіян у фотографа Дмитра Малишева є так багато, що їх не вдалося б розмістити, мабуть, і у трьох таких Порохових вежах. І у кожному панорамному знімку — невимовний біль, страждання, стогін, які проживає Україна кожен день повномасштабного вторгнення…
Автори проєкту ніби ведуть нас за руку і розповідають про ті жахливі дні вторгнення — «24 лютого 2022. Близько 5 ранку завдано перших ракетних ударів по території України, введено воєнний стан». «27 лютого. Спроба окупантів захопити аеропорт Гостомель. Внаслідок цього було знищено найбільший літак у світі АН-225 «Мрія». «16 березня. російську надпотужну бомбу було скинуто на Маріупольський драмтеатр, що слугував укриттям». «2 квітня. Згодом світ дізнається про всі звірства, скоєні у Бучі, Ірпені, Гостомелі та інших деокупованих містах»…
Ніколи не забудемо. Ніколи не пробачимо. На руках кожного окупанта — кров українських цивільних, дітей, вагітних жінок… Це можна «прочитати» на кожному знімку проєкту 360war, що закладений в основі виставки «Тут був мій дім» — найбільший в Україні проєкт, що фіксує наслідки російського вторгнення у форматі панорамної фотографії та віртуальної реальності.
Цього проєкту не було б, якби фотограф Дмитро Малишев не зміг зафіксувати ці страшні події в Україні.
— Усі ми знаємо, що насправді війна розпочалася 2014 року, — сказав Дмитро Малишев. — Але те, якої шкоди завдало повномасштабне вторгнення, не зрівняється ні з чим. До 24 лютого 2022-го я знімав переважно квітучу Україну, туристичні об'єкти. Але в один день все змінилося. Оскільки ми з родиною живемо у Києві, то насамперед мені треба було відвезти своїх рідних у безпечне місце. І вже на початку березня я повернувся в Україну, щоб бути корисним тут, де палає і стогне моя земля. Одного разу мені зателефонував автор проєкту 360war Тарас Волянюк, розповів свою ідею — висвітлювати події і наслідки російської агресії і показувати панорамні фотографії через віртуальні тури. І я, як керівник студії, яка робить потужні проєкти в Україні, відгукнувся на пропозицію Тараса. Так, у нас було багато експедицій, усе, що я відзняв, бачив на власні очі. Так, я був всередині зруйнованих будинків, де колись мирно і спокійно жили українські родини.
Що я хочу цими фотографіями показати і сказати глядачу? І ось моя відповідь: «Пам'ятай, що в країні йде війна. Війна, якої не було з часів Другої світової. росія воює з нами і використовує повний спектр озброєння — від підводних човнів до стратегічних бомбардувальників. Кожен день в Україну влучає сотні дронів, крилатих та балістичних ракет, бомб, які руйнують наші будинки, через що гинуть люди. Гинуть наші захисники на фронті, гинуть цивільні. Пам’ятай, якщо, Богу дякувати, ти у безпеці і можеш працювати, то роби щось задля того, щоб Україна вистояла у цій війні і перемогла».
Цими фотографіями я звертаюся не лише до громадян України, а й до людей, які живуть за межами нашої країни. На жаль, амбіції росії - великі. Якщо Україна не вистоїть, то на Європу чекає велика війна. Пам’ятай про це — я хочу сказати глядачеві своїх світлин. А для того, щоб пам’ятати, це треба бачити. І для цього я знімаю ці світлини, і для цього ми показуємо цей проєкт.
