А їм би все рити й рити…

У лісі неподалік мого батьківського будинку минулого тижня промишляли «чорні археологи». Чогось суттєвого не знайшли, тому весь металевий «непотріб» висипали на узбіччі: кілька заіржавілих гільз, зуб борони і… подовгувату пастку з дроту для кротів. Це знаряддя змусило пригадати, як полювали за цими тваринками у радянські часи. А також і багато чого іншого, пов’язаного із цими особинами.

У далекому дитинстві запам’ятав сільського гиц­ля. Він, за командою го­лови колгоспу, ходив по луках, уздовж полів із повною сумкою дротяних пасток і встромляв їх у кротячі нори. Казав, що у такий спосіб бореться проти «шкідни­ків народного добра», які, мов­ляв, нищать посіви (через це у той час на території срср щоро­ку відловлювали кілька мільйо­нів цих тварин). Недавно про­читав статистику: через кротів гине один відсоток сільськогос­подарських культур. Кроти їх не їдять — просто, риючи свої туне­лі, підривають корінці.

Але той гицель мав інший ін­терес. Із упійманих кротів він знімав шкурки — а з них, за роз­повідями селян, дамочкам ра­дянської номенклатури шили модні і легкі шуби…

Облишмо далеку історію — кроти нагадали мені про себе кілька днів тому — на сінокосі на­рили пів сотні купок землі. Дове­лося розгрібати їх, інакше вліт­ку косити буде там проблемно.

То що ж вони за такі типи — кроти? Чи справді такі великі шкідники?

Більше допомагають, ніж шкодять

Учені мають іншу думку. Вони переконані, що кроти прино­сять чималу користь землеро­бам. Найперше — «перекопу­ють», розпушують землю, дають їй доступ повітря, забезпечують вентиляцію у посуху. А в сльоту сприяють дренажу перезволо­жених земельних ділянок. Зем­лю, нариту кротами, господині використовують для оновлення вазонів.

По-друге, кроти поїдають не­безпечних для с/г рослин ко­мах, зокрема капустянок, дро­тяників, хрущів. Харчуються і черв’яками, велика кількість яких у ґрунті теж може негатив­но вплинути на урожай. Торік мій знайомий запустив знайденого крота у нірку під кущами мали­ни, які через шкідників почали гинути. Невдовзі кріт «пройшов­ся» по всьому рядку, очистив їх від підступних паразитів — і ма­лину було врятовано…

Для одних — талісмани, для інших — зрадники

І ще кілька цікавинок про кро­тів. Їхнім ім'ям називають фут­болістів команд, які представ­ляють гірничі колективи. Кріт є талісманом донецького «Шах­таря», багатьох зарубіжних ко­манд.

Із негативним підтекстом цю тваринку згадують, коли йдеть­ся про осіб, які у військових чи бізнесових структурах працю­ють на противника, конкурента, «зливають» інформацію.

А ось інші факти про життя-буття цих землерийок:

• Найбільше кротів живе в Європі, Азії та Північній Америці.
• Шерсть кротів росте пря­мо, вона гладка, що дозволяє їм легко пересуватися підзем­ними ходами, до неї не прили­пає бруд.
• Довжина тунелів крота може сягати 100−200 метрів.
• Метр підземного проходу кріт може вирити за 5 хвилин.
• Про кротів кажуть, що вони — незрячі. Але очі все-таки ма­ють, їх важко помітити.
• У крота 44 зуби. За день кроти з'їдають стільки їжі, скіль­ки важать самі.