«Не обов’язково малювати ракету чи танк, емоції можна вкласти навіть у квіти»

У Львові відкрили Міжнародний Осінній салон «Високий Замок» — щорічну конкурсну виставку, яку організовують Львівська обласна організація Національної спілки художників України та Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв».

Львів'яни вже не уявляють життя міста без традиційної виставки живопису — Осіннього салону «Високий Замок». Ані пандемія, ані війна не завадили проведенню оглядин мистецьких робіт. Щоправда, три роки тому, лише єдиний раз за 26 років, через пандемію довелося відмовитися від проведення міжнародної виставки творів мистецтва. Але вже наступного року поціновувачів мистецтва зібралося стільки, що яблуку ніде було впасти.

А торік на свято мистецтва народ чекав з особливим нетерпінням. Бо, попри війну, митці працюють і з величезним задоволенням виставляють на суд глядачів свої найсвіжіші роботи. І не просто, щоб «себе показати і на людей подивитися», а продати на тихому аукціоні роботи і виручені кошти задонатити на підтримку ЗСУ.

Те ж саме можна сказати про цьогорічний Осінній салон. Народу — море! Робіт — ще більше. Усі три поверхи зайняті мистецькими полотнами, скульптурами і плакатами.

Цьогорічний Осінній салон презентує понад 300 робіт, які подали на суд глядачів 150 різних митців з України (Львів, Київ, Харків, Івано-Франківськ, Тернопіль, Запоріжжя, Дніпро, Закарпаття), а також з Польщі та Словаччини… Лише на третьому поверсі розмістили близько 250 творів.

У ретроспективній частині Осіннього салону на другому поверсі представлено найкращі фрагменти робіт Валерія Шаленка — відомого українського художника, вітражиста, а також скульптури метра Ємануїла Миська.

Традиційно, на 1-му поверсі Палацу мистецтв розмістили виставку дитячого малюнка «Через терни до зірок» та виставку Українського плаката робіт студентів Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Про це журналістці «ВЗ» розповів народний художник України, голова Національної Спілки художників України у Львівській області Ігор Гавришкевич.

— Осінній салон був задуманий багато літ тому як Міжнародна виставка, — каже Ігор Гавришкевич. — І ця традиція продовжується. Запрошуємо митців, які раніше з нами співпрацювали з інших держав, однак тепер, в умовах війни, їхня активність значно менша, ніж колись. Та навіть, попри це, роботи з-за кордону на цьогорічному Осінньому салоні «Високий Замок» представлені.

— Чому в окремий розділ винесли роботи Емануїла Миська та Валерія Шаленка?

— Це знакові особистості. Їхні роботи гармонійно вписалися у наш проєкт Осіннього салону. Річ у тім, що таким чином ми хотіли відзначити уродини двох Мистців з великої літери — скульптора і вітражиста, які, на жаль, зараз не з нами. Вітражі Валерія Шаленка — унікальні. Сумно, що продовжувачів традицій настільки досконалих вітражистів немає. Так, спеціалісти, безумовно, є. Але Шаленко у цьому напрямі - неповторний. Емануїл Мисько — визначна фігура. Це і діяч культури, громадський діяч, колишній ректор Академії мистецтв і голова Спілки Львівської обласної організації. Роботи його також неповторні.

— Бачу, цьогоріч прийшло багато і знаних митців, і студентів…

— Мабуть, усе через те, що зараз відбувається в Україні. Люди спраглі за прекрасним, за зустрічами. Гляньте, скільки емоцій! На кожну людину, як і на художників, це також впливає. Ці емоції митці відображають у своїх творах. Звісно, не обов’язково малювати ракету чи танк, емоції можуть бути вкладені у будь-який твір, навіть із зображенням квітів. Знаєте, якщо порівняти із тим Осіннім салоном, що три дні тому відкрили у Парижі, то, без сумніву, твори, представлені у Львові, не поступаються рівнем, а деякі, можливо, заслуговують і вищої оцінки.

— На Осінньому салоні «Високий Замок» представлено не так багато скульптур…

— Нема нічого дивного. Усі знаємо, що є проблеми зі скульптурною фабрикою. Це одна з причин. І це питання до всіх, і до влади у Львові у тому числі. Мистецтву, культурі треба сприяти.

— Чи відбудеться у рамках Осіннього салону аукціон?

— Звісно! Але він буде тихим. Щодня можна приходити у Палац мистецтв, оглядати роботи, визначити твір, який собі людина вподобала. Організатори салону зв’язуються з автором, і покупець після закриття виставки може забрати роботу. Кошти від проданої роботи автор віддає на підтримку Збройних сил України.

— Маєте намір вручати нагороди чи інші відзнаки у день закриття Осіннього салону?

— Буде відзначено кращі твори. Ви ж чули, що вже на відкритті ми відзначили кращих художників, які протягом року реалізували свої твори з аукціонів, а кошти перерахували на потреби ЗСУ. Це і Михайло Демцю, Орест Скоп, Петро Сипняк, Роман Опалинський, кілька робіт і я віддав…

Зрештою у Львові є багато художників, які навіть без відома Спілки виставляють роботи на аукціони, а виручені кошти віддають волонтерам. І ми це робимо не від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, так ми робимо з 2014 року.