Із таких яблук будуть і соки, й варення
Цьогоріч у Галини Батюсь зі села Зимної Води (що неподалік Львова) добре вродили яблука. Особливо відзначився давній український сорт Слава переможцям, який у родині вважають улюбленим, «фірмовим», бо не переводиться упродовж десятиліть
«У теплі жовтневі дні ми дозбирали останні плоди — яскраві, соковиті, обціловані сонцем. Ними ласує вся родина. Навіть собака пробував», — каже з усмішкою молода жінка. І тут же розповідає про «яблучний період» свого життя, котрий вважає найсвітлішим. Розпочинається він навесні, коли крона вкривається пахучими біло-рожевими бутонами. Їх можна нюхати, споглядати годинами, милуватися. А вже влітку настає час готувати варення, компоти, чавити сік. Фрукти також стають начинкою для смачної випічки.
Пані Галина — директорка ГО «Смак українських Карпат» — прихильниця органічної продукції. Закликає всіх споживати локальне, натуральне і підтримувати своїх товаровиробників. На її обійсті росте великий сад, де є вишні, персики тощо. Але найбільше яблунь — близько 30.
Це сорти Слава переможцям, Білий налив, Антонівка, клон Симиренка, Ранет. Їх посадив ще дідусь Євген (років 40 тому), коли збудував хату. Допомагав доглядати дерева вуйко, що приходив зі сусіднього села. Зараз значну частину цих обов’язків узяв на себе Галинин чоловік Юрій, родина якого на Івано-Франківщині теж займається садівництвом. Дружина активно допомагає йому. Особливо навесні, коли проводиться обрізування. Завдяки такому агрозаходу насадження менше вражаються шкідниками та хворобами, підвищують продуктивність.
Не цурається саду і 82-річна бабуся Катерина — підсобляє у міру можливостей. Попри похилий вік, вона навіть носила яблука на базар. Як розповідає Галина Батюсь, у їхній родині панує культ яблучного соку. Усі дружно миють зібрані плоди, складають у мішки і везуть вичавлювати під пресом. Згодом отриманий напій закручують у банки. Після відкривання взимку зігріває душу теплий спогад літа. Так було щосезону, впродовж багатьох років. Зазначимо, що останнім часом у нашому суспільстві змінилися підходи до садівництва. Зокрема, на зміну традиційним яблуням все частіше приходять карликові. Але у Батюсів зберігся консервативний підхід.
«За низькорослими деревами потрібен особливий догляд — обприскування, підживлення тощо. Ми ж надаємо перевагу високим яблуням (таким, як колись). Вони не вимагають великої уваги, краще витримують зиму, ліпше пристосовані до тутешнього клімату», — переконана господиня.
Зауважимо, що, окрім яблук, вона збирає гриби. Зірвану малину засипає цукром, а з лохини готує варення. Тому на зиму має достатньо продовольчих запасів.
До речі, героїня нашої розповіді знаходить час і для громадської діяльності. У 2022 році разом із однодумцями зареєструвала ГО «Волонтерське серце». Тут об'єдналися люди, які допомагають нашим захисникам на передовій, родинам військових, ветеранів, а також усім, хто потерпів від російського агресора. На їхньому рахунку чимало добрих справ.
