Передплата 2024 «Добрий господар»

Як отримати якісний часник

Зараз часник вирощують фак­тично у всіх областях нашої дер­жави

У Львівському національному аграрному університеті функціонує лабораторія часниківництва, де зібрано генетичну колекцію часнику української та зарубіжної селекції. Фахівці навчального закладу вишукують місцеві форми часнику в усіх областях України і використовують для дослідницької роботи. Таким чином уже вдалося вивести три сорти озимого часнику. Ще ж в активі науковців — рекомендації стосовно догляду за пекучим овочем, практичні поради про захист від хвороб та шкідників.

Про успішні кейси ви­рощування часнику ми дізналися у кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного уні­верситету Володимира Бори­сюка.

За словами Володимира Сергійовича, колектив створив три сорти озимого часнику. Це, зо­крема, Спас, який викидає стріл­ку і формує навколо стебла 4−6 чи навіть 10 зубчиків. Овоч гострого смаку, тож підходить для вироб­ництва ковбас, спецій. Крім того, є нестрілкуючий сорт Лідер, що утворює головку, по боках котрої великі зубки, а всередині — зо три менші. Його плоди м’якші, столо­вого характеру.

Третій сорт — Лідія, котрий 2018 року внесений у Реєстр сортів рослин України, тобто ре­комендований для виробничого вирощування. Він ультраранній (єдиний в Україні). Термін зби­рання наявних сортів припадає на липень. А Лідія дає готову про­дукцію на початку червня, тож ви­користовується під час консерву­вання.

Виведений науковцями часник ультрараннього сорту Лідія формує великі головки. Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.
Виведений науковцями часник ультрараннього сорту Лідія формує великі головки. Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.

Зараз часник вирощують фак­тично у всіх областях нашої дер­жави. Для цього використовують, окрім згаданих вище, такі сорти: Харківський фіолетовий, Мере­фянський білий, Софіївський, Прометей, Любаша та інші, які занесені в Реєстр сортів рослин України.

Поради щодо вирощування

При вирощуванні часнику слід чітко дотримуватися технології. Насамперед потрібен відповід­ний ґрунт. Найкраще підходять структурні, середньо-і легкосу­глинкові ґрунти, які добре про­вітрюються і здатні утримувати воду з близькою до нейтральної реакцією ґрунтового розчину. До них належать чорноземи, темно-сірі опідзолені, сірі лісові дерно­ві карбонатні легкосуглинкові та окультурені дернові, глейові су­піщані. Натомість важкі, глинисті, кислі, піщані та торфові ґрунти для часнику не придатні.

Згадана культура вологолюб­на, не терпить бур’янів, котрі на початку вегетації сильно приглу­шують слабкі паростки.

На дослідному полі навчального закладу добре росте часник. Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.
На дослідному полі навчального закладу добре росте часник. Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.
Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.
Фото Людмили ДИКОЇ, Львівський аграрний університет.

Зверніть увагу й на попере­дників. Оптимальними вважа­ються зернові та зернобобові. Можна садити часник і після огір­ків, помідорів, гороху. Натомість обминайте місцини, де минуло­го сезону росли цибуля, часник, картопля, морква, столові буря­ки, баклажани.

На ту ж саму грядку культу­ру повертають через 4−5 років. Якщо зробити це наступного се­зону, то в ґрунті масово накопи­чуватиметься інфекція.

Не обійтися без добрив. Вно­сять їх у певному співвідношен­ні: 1 — азоту, 0,5−0,7 — фосфору, 1−1,5 — калію.

Ранньої весни, за першої мож­ливості, вийти у поле, підживити насадження азотом. Наприкінці квітня, коли з’являться три пера, вдруге підгодовуємо азотом. Щойно починає формуватися го­ловка, підживіть втретє. Тоді нор­му азоту зменшуємо, зате даємо калійні добрива (найкраще — сір­чано-кислотний калій). Відтак овочі добре зберігатимуться, бу­дуть стійкими проти різноманіт­них хвороб.

Запобігти ураженню недугами допоможе дезінфекція фундазо­лом. Від шкідників (зокрема час­никового кліща) вбереже Актоза.

Посадка. Ширина міжрядь — до 40−45 см, відстань між зубка­ми — 7−8 см. При густішому садін­ні ширину міжрядь зменшуємо до 25−30 см, а інтервал між зубками збільшуємо до 10−12 см.

Глибина посадки залежить від величини зубка. Якщо його маса в межах 5 г, тоді заглиблюємо на 5−6 см; коли більша за 5 г — на 8−10 см.

Захист від бур’янів. На ма­леньких ділянках його проводять вручну. На більших — виручить препарат Стомп, який, до речі, можна використовувати і для картоплі. Його вносять восени, після садіння, ще до виходу паро­стків на поверхню ґрунту. Обпри­скувати варто вологої погоди, бо по сухій землі знижується ефек­тивність. Завдяки згаданому за­собу насадження часнику будуть чистими аж до травня.

Читайте також: Часник садять у «чоловічі» дні, цибулю — у «жіночі»…

Схожі новини