Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Бракує грошей на кальцемін? Їжте накип з чайника!

Речниця «Львівводоканалу» Уляна Горбата стверджує, що вода у Львові якісна, бо артезіанська. Особисто вона п’є воду з крана.

ЛМКП “Львівводоканал” визнано найкращим водопостачальним підприємством України. Спеціальну відзнаку за якісну питну воду вручила Асоціація «Укрводоканалекологія» на щорічній конференції у Яремчі. Ця новина викликала скепсис не лише у львів’ян. Адже після кип’ятіння водопровідної води стінки чайника складно відпуцувати... Нагорода стала несподіванкою навіть для керівництва “Львівводоканалу”.

“Нагороди не можна купити! — запевнила журналіста “ВЗ” прес-секретар “Львівводоканалу” Уляна Горбата (на фото). — Щорічний конкурс серед водоканалів України відбувається з ініціативи Асоціації «Укр­водоканалекологія». Є положення про проведення конкурсу, усі водоканали надсилають фінансову звітність. Конкурсна комісія аналізує показники у динаміці — чи є покращення. Зокрема, звертають увагу на зменшення кредиторської заборгованості, зменшення витоків води на кілометр мереж...

- Хочеться вірити нагороді про якісну воду. Але чому у дея­ких районах міста з кранів іноді тече руда вода?

- Воду для Львова добувають лише з артезіанських свердловин (їх є близько двохсот). На день постачають понад 200 тисяч кубометрів води. Зокрема, 90 тисяч кубометрів видобувають зі свердловин поблизу Стрия, частину — з Плугівського водозабору Золочівського району.

Уявляєте, у Львові якісною артезіанською водою зливають унітази в туалетах... Треба цінувати кожну краплину такої води. У Європі є окремо питна вода, і окремо технічна. Нам до такого далеко.

Вода, яка тече з кранів львів’ян, — прекрасної якості і не потребує додаткового очищення. Деякі водоканали України використовують хімреагенти. А у Львові дезінфікують. Зокрема, воду, що видобувають із Стрийського водозабору, — кухонною сіллю, із решти водозаборів — рідким хлором. Не використовуємо хімікатів, нітратів. Недобросовісні виробники фільтрів лякають львів’ян і пестицидами, і нафтопродуктами... Кидали у воду з крана якусь таблетку і вона змінювала колір. На мешканців чинили психологічний тиск. Мовляв, подивіться, яку воду п’єте. Казали, краще купіть фільтр за 20 тисяч гривень...

Іноді з кранів тече руда вода. Це буває в окремих випадках, а не 24 години на добу. Таке трапляється під час аварії в мережах. Тоді в цілому мікрорайоні міста зупиняють подачу води. Коли воду знову подають, то у старих трубах вона змиває частки окисленого заліза. “Львівводоканал” нічого не може вдіяти. Внутрі­будинкові мережі — старі. Пригадуєте, коли у вашому будинку востаннє ремонтували чи замінювали водопровідні мережі? У моєму будинку цього не робили понад тридцять років...

До 2010 року у Львові вода подавалася за графіком. Труби то наповнювалися, то порожніли, відтак очищувалися. Тепер вода подається цілодобово. Якщо є аварійна зупинка — з’являється рудий колір. Зарадити можуть хіба що “квартирні” фільтри.

- Мешканці окремих районів, зокрема Личаківського та Сихівського, скаржаться на жорстку воду. В середині чайників утворюється накип...

- У Франківський район воду подають зі Стрийського водозабору, у Шевченківський та частину Залізничного — з Рави-Руської. Стрийська вода — найбільш м’яка.

У Личаківський і частину Сихівського районів вода подається з Плугівського водозабору. Вона справді найбільш жорстка, має високий вміст солей кальцію та магнію. Через це у чайниках утворюється накип. Деякі львів’яни кажуть: “Йой-йой, у чайниках — такий осад. Що тоді робиться в судинах?”. Боятися нема чого. Коли кісткам бракує кальцію, лікарі приписують пацієнтам кальцемін. Або можна, за бабусиним рецептом, їсти подрібнену шкаралупу яєць. Це не шкодить організму. Осад на чайниках — це, по суті, теж кальцій... Особисто я п’ю вдома воду з крана.

Львівську воду пили ще наші прародичі, з 1901 року (тоді у Волі Добростанській відкрили перший водозабір). “Львівводоканал” щодня контролює якість води. Відхилень немає ніколи. Стежимо, щоб біля водозаборів не було сміттєзвалищ, могильників, щоб не розорювали землі та не вносили хімічні добрива. Тобто є низка вимог до землі, де розташовані свердловини.

- Що скажете про витоки води з мереж Львова?

- У 2014 році було 2,4 витоку води на кілометр мереж. У Львові 1700 кілометрів водопровідних мереж. Зараз за день у нас трапляється по сім-вісім аварій. Колись була гірша картина: у 2010 році — 23 аварії в день, 2005 рік — 30-35.

Щороку замінюємо до 20 кілометрів водопровідних мереж. Досі невтішна ситуація з мережами у Винниках, бо там старий магістральний водогін. На цьому водогоні трапляється чимало аварій. Його ремонтують.

Фото з архіву “ВЗ” та Олега Довганика

Схожі новини