Дивиться у дзеркало, а там — чуже обличчя...

Американські хірурги пересадили чоловіку донорське обличчя — включно зі скальпом, вухами і повіками. Операція тривала 26 годин. До роботи було залучено 150 медиків.

Обличчя 41-річного пожежника Патріка Хардісона повністю обгоріло. Нещастя трапилося з ним 14 років тому — коли гасив пожежу, почув крики про допомогу і кинувся у палаю­чий будинок. Відважний рятівник отримав опіки обличчя ІІІ ступеня важкості (це — 9% від площі тіла). На пересадку зважився, бо через відсутність повік ризикував осліпнути.

Донором став 26-річний велосипедист Девід Родебог. Спортсмен загинув, потрапивши у ДТП. Його група крові, та й сам зовнішній вигляд ідеально збігалися з параметрами реципієнта. Аби Патрік зміг отримати шанс на нормальне життя, благодійники зібрали для нього мільйон доларів. У таку суму обійшлася сама операція. До кінця життя чоловік змушений буде приймати імунодепресанти — препарати, які штучно пригнічуватимуть його імунітет. Це потрібно для того, щоб організм не відторг­нув чужої плоті.

“На сенсацію ця новина вже не тягне”, - кажуть скептики. Першу часткову пересадку обличчя провели у 2005 році француженці, яку покусав собака. Після того у різних куточках світу було проведено близько 20 часткових та повних пересадок. “Проте у такому об’ємі операція виконана вперше, - запевняє пластичний хірург, керівник команди лікарів доктор Едуардо Родрігес. - Патрік отримав не тільки повіки і вуха, а й волосся та брови. У нього навіть щетина росте!”.

Пацієнт результатом операції задоволений. “Лікарі подарували мені не тільки нове обличчя, а й нове життя”, - зізнається.

Через кілька місяців його знову прооперують — необхідно буде забрати зайву шкіру довкола очей та губ. Також на Патріка чекає тривала психологічна реабілітація. Важко усвідомити, що обличчя, яке ти бачиш у дзеркалі, якого торкаєшся при виконанні звичних процедур (як-от вмивання чи гоління) належить мертвій людині.

Саму операцію лікарі провели у серпні, але тільки тепер вирішили поділитися результатами своєї роботи із широким загалом. “Перш ніж хвалитися нашим досягненням, вирішили почекати три місяці. Пацієнт вижив, відторгнення не відбулося — отже, пересадку можна вважати успішною”, - заявила група американських трансплантологів і пластичних хірургів.

“Такі операції можна було би проводити і в Україні — для цього у нас є все необхідне, - каже пластичний хірург, член Асоціа­ції пластичних хірургів Украї­ни Геннадій Каліка. - Бракує одного — дозволу на трансплантацію трупних донорських органів. Ця заборона гальмує розвиток вітчизняної трансплантології. Крім того, існує мала поінформованість населення. Одиниці дозволять, щоб у його близького вилучили печінку або нирку — що говорити про обличчя. Людям треба пояснювати, що близького вже не врятуєш, але можна врятувати інше життя”.

Фото Associated Press