За дружку взяли медсестру, дружбою став товариш батька по палаті
Весілля для бійця АТО організували волонтери
У Львові відгуляли незвичне весілля, яке для бійця АТО, 28-річного Олександра та його нареченої, 22-річної Наталії з Черкащини (на фото), організували місцеві волонтери. Молодята познайомилися перед від’їздом хлопця на фронт. Наталя прийшла проводжати на схід свого батька. Між молодими людьми спалахнула іскра...
Мама Наталі – пані Оксана – каже, донька працює психологом у школі. Поки Сашко був на війні, весь час зідзвонювались. Якщо дзвінок заставав доньку у школі, дітки теж зі Сашком розмовляли, співали його товаришам патріотичних пісень.
«Я зрозуміла, що це кохання, — каже пані Оксана. — 14 лютого Наталя і Сашко мали одружитися. А 6 лютого з моїм чоловіком сталася біда — у боях під Чернухіним йому відірвало ногу. Тож церемонію відклали...».
Пана Юрія привезли на лікування до львівського шпиталю. Приїхала до чоловіка і пані Оксана з донькою та майбутнім зятем. «Побачила, що животик у доньки росте, — усміхається жінка. — І ми вирішили, що діти мусять розписатися. Коли про це дізналися волонтери, вони й організували нам справжнє весілля».
Волонтерка Марина Якушева каже, дуже хотіли, щоб цей день запам’ятався цій сім’ї. Весілля організували за два дні. Були музиканти і весільний торт з маками — подарунок волонтерки Марії Дрань. «За дружку Наталя взяла медсестру-волонтерку, а дружбою став товариш батька по палаті, — розповідає Марина. — Запросили хлопців-«атошників», персонал хірургічного відділення».
Свято влаштували у ресторані «Аврора» (замовили меню), запросили кавер-групу «Рімейк» — Ігоря Хомина та Валерію Поліщук, які заспівали для гостей українських пісень. Коли зазвучала пісня «Там під львівським замком старий дуб стояв», всі плакали... Фотограф Ярослав Тимчишин погодився зробити для молодят фотографії. Весільну сукню та костюм наречені мали.
«Коли ми гуляли центром, біля пам’ятника Шевченку виступали діти, — каже Марина. — Я попросила музичного керівника, аби привітав молодят зі сцени. Коли почули це привітання, аж розплакалися... У костелі єзуїтів їм подарували іконку, священик благословив молодят».
Загалом зібралося двадцять п’ять гостей. Весілля вдалося на славу! Хлопці покидали милиці і весь вечір танцювали. Особливо зворушливим був танець батька на візку з донькою...
