Валютна катастрофа

За минулий тиждень офіційний курс гривні знизився з 12,95 до 14,47 гривні за долар. На міжбанку курс наприкінці торгів сягнув рекордних 15,2 гривні за долар. Скільки коштуватиме долар в обмінниках у понеділок, страшно навіть подумати. Адже банки тепер мають право продавати валюту з націнкою у 5% до ціни, за якою купили на міжбанку. Яким буде курс найближчим часом, експерти навіть не беруться прогнозувати... Чому ж НБУ, який раніше правдами та неправдами намагався втримати курс гривні, тепер, наприкінці року, коли попит на валюту зазвичай зростає, вирішив її відпустити? Не знаючи напевне, чи вона випливе. Відпустити гривню зараз — все одно що забрати рятівне коло у людини, яка не вміє плавати...

«К урс національної валюти залежить від кількох факторів. Насамперед це співвідношення експорту до імпорту, — пояснює виконавчий директор Львівської обласної спілки економістів Володимир Козяр. — Тривалий час Україна імпортувала значно більше, ніж експортувала. Тому послаблювати гривню потрібно було — але це мало бути кероване плавне послаблення. Аби економіка, насамперед підприємства, які залежать від імпортних матеріалів, встигали адаптовуватись. Десь на рівні 10,5-11 гривень за долар курс треба було зафіксовувати. Однак через непрофесійні дії керівництва НБУ зараз маємо неконтрольований обвал гривні. До якого рівня вона падатиме, важко сказати. Я думаю, що курс наразі зафіксується десь на рівні 15 гривень за долар. Ще одна проблема, яка негативно впливає на курс, — урядова політика. Уряд так і не спромігся розпочати реформи, боротьбу з корупцією. Відтак сподіватись на іноземні інвестиції найближчим часом годі. Зараз ми б уже мали отримати черговий транш кредиту від МВФ, і це також мало б позитивно вплинути на курс. Однак через відсутність реформ невідомо, коли Україна отримає ці кошти”.

Якраз цього року чи не вперше за останні двадцять років експорт почав перевищувати імпорт. На жаль, не за рахунок того, що ми почали експортувати більше. Просто імпорт за січень-серпень обвалився на 42%: через високі ціни на імпортні товари попит на них впав, а імпортери не завжди могли придбати необхідну кількість валюти, аби розрахуватись за товар перед постачальниками. Так чи інакше, але позитивне сальдо платіжного балансу за вісім місяців 1,7 мільярда доларів. “З економічної точки зору у нас би зараз мала бути не девальвація, а зміцнення гривні, адже позитивне сальдо означає, що в Україну надходить більше валюти, ніж виходить. Крім того, цього року були чималі надходження з боку міжнародних фінансових інституцій — МВФ, Світового банку тощо, — переконаний голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Те, що зараз відбувається на валютному ринку, — масштабна спекуляція. І найбільші спекулянти сидять у Національному банку”.

Розкритикували роботу Нацбанку і два його колишні працівники. Екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко вважає, що саме нерозбірлива і хаотична поведінка НБУ призвела до такого неконтрольованого падіння курсу. Україна мала переходити до ринкового курсоутворення, але це треба було робити тоді, коли економіка зростала, а не тепер, коли вона падає. “Плаваючий валютний курс в умовах кризи в економіці — ця модель не може спрацювати в Україні, — вважає Сергій Яременко. — Немає механізмів, які могли б зафіксувати курс самим ринком. Тому “плавання” гривні продовжуватиметься не до встановлення курсу, а до повного падіння економіки. Виникають процеси із зворотними негативними зв’язками, фінансовий сектор повністю відторгається від економіки, зв’язок банків з нею переривається. І банки починають контактувати більше з Центробанком — для рефінансування”.

Ще один екс-заступник голови НБУ, Олександр Савченко, каже, що навіть місяць тому, коли НБУ тримав курс 12,95 грн. за долар, не можна було сказати, що у нас фіксований курс. На думку експерта, це був політичний курс для обраних. “Місяць тому Національний банк перейшов до політики фіксованого курсу — але для групи банків, — розповів Савченко. — Цей курс 12,95 грн. за долар діяв для 60-65 банків. Далі ці банки мали можливість через різні механізми продавати валюту іншим банкам по середньому курсу 13,5-13,6 грн. за дол. Це був другий курс рівноваги на міжбанку. І був третій курс рівноваги на вулиці, тобто курс тіньового ринку. На вулиці він коливався від 14 до 14,5 грн. за долар. Ця модель називається “африканською” — вона діяла в трьох-чотирьох країнах Африки протягом доволі довгого часу. Там були нафтодолари, вони концентрувалися в державі, потім продавалися банкам, наближеним до вождя чи президента, а потім розподілялися між учасниками ринку. Ця різниця між курсом на вулиці і офіційним називається “премія чорного ринку”... Це коли можна сьогодні купити валюту по одному курсу і в цей же день продати її на 5-10% дорожче”.

Хто найбільше заробив на обвалі курсу?

За даними Національного банку, українські банки за дев’ять місяців цього року заробили на валютних операціях близько 6,6 млрд. гривень. Це майже в чотири рази більше, ніж за той же період минулого року (торік за січень-вересень банки заробили на валютних операціях 1,8 млрд. гривень). І це при тому, що обсяги продажу валюти впали майже вп’ятеро!

За даними Hubs, найбільше на валюті заробив банк Ігоря Коломойського (“Приватбанк”) — близько 1,4 млрд. гривень. Це у сім разів більше, ніж за такий самий період минулого року. На другому місці — “Промінвестбанк” — «дочка» російського державного “Внєш­економбанка” — заробив 1,2 мільярда. Це вдесятеро більше, ніж торік. Незле заробили на валюті також інші російські банки — “Сбербанк Росії” (415 млн. гривень), БМ Банк (95 млн. гривень) і ВТБ Банк (62 млн. гривень). І це лише офіційні цифри. Можна собі лише уявити масштаби заробітків валютних спекулянтів, які не потрапляють у звіти НБУ.