Заради пенсіонерів пожертвують безробітними?

Третина заробленого кожним українцем йде у Пенсійний фонд. Жінок змусили працювати довше, вимоги до мінімального стажу збільшили, а платити пенсії все одно, виявляється, нічим. Замість зниження ставки єдиного соціального внеску (мінімальний ЄСВ на сьогодні — 34,7%), яке дозволило б вивести частину зарплат з тіні, відрахування до Пенсійного фонду вирішили збільшити. Щоправда, аби не нариватись на протести підприємців, які і так вважають нинішні розміри єдиного соціального внеску здирницькими, загальну ставку ЄСВ пообіцяли не збільшувати. Зате на користь пенсіонерів заберуть частину грошей, які йшли у Державний центр зайнятості та у фонди соціального спрямування. Отже, на виплату лікарняних та декретних, яку ще з минулого року затримували подекуди на два місяці, доведеться чекати ще довше.

Відповідно до прийнятого минулого тижня Закону “Про запобігання фінансовій катастрофі”, пропорції єдиного соціального внеску змінять у такий спосіб: відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття зменшиться на 1%, на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, зменшиться на 0,2%, на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, збільшиться на 0,1%. Зате на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування збільшиться на 1,1%.

Завдяки такому переформатуванню ЄСВ суттєво скоротиться фінансування Центру зайнятості. Скажімо, якщо взяти бюджетну організацію, то там єдиний соціальний внесок — 36,3% від фонду оплати праці. З них 33,3% йде до Пенсійного фонду, 1,4% — до фонду з тимчасової втрати працездатності, 1,5% — страхування від безробіття, 0,2% — до фонду страхування від нещасних випадків на виробництві. Тепер на страхування від безробіття піде лише 0,5%. Зате у ПФ — 34,3%. Можливо, у період економічного зростання і є сенс знижувати внески на страхування від безробіття. Але ж варто враховувати, що в Україні найближчим часом очікують масові скорочення працівників. Лише чиновників та силовиків планують звільнити більше 100 тисяч. А є ще приватний бізнес, який зараз також переживає на найкращі часи, тож змушений оптимізувати штати. Чим усім цим людям планують виплачувати допомогу з безробіття?

“У першу чергу скорочують видатки на утримання центрів зайнятості. Можливо, будуть скорочення видатків за ще якимось статтями, але про урізання виплат безробітним чи скорочення послуг населенню не йдеться, — каже перший заступник начальника Львівського обласного центру зай­нятості Оксана Іванчук. — Щодо виплат матеріальної допомоги з безробіття, то вона призначається особам, які набули статусу безробітного. Це люди, які звернулись до Центру зай­нятості, і для них знайшли роботу. Виплата призначається на восьмий день після реєстрації у Центрі зайнятості. Її розмір залежить від страхового стажу та заробітної плати, яку безробітний отримував на останньому місці роботи. Якщо людина не працювала і не має страхового стажу, їй призначають мінімальну допомогу з безробіття — 544 гривні на місяць. Максимальна допомога обмежується чотирма мінімальними зарплатами”.

Термін, поки безробітні отримують виплати, також різниться. Для незастрахованих це 180 календарних днів, для застрахованих — 360 календарних днів. Для осіб передпенсійного віку (яких звільнили за два роки до пенсії) — 720 днів. За словами пані Іванчук, поки що масового зростання кількості безробітних немає, але кількість осіб, які реєструються у Центрі зайнятості, зростає.

Не у захваті від таких ініціатив влади і підприємці — вони сподівались, що єдиний соціальний внесок зменшать. Раніше навіть обговорювали можливість знизити ЄСВ удвічі, аби таким чином стимулювати створення нових робочих місць. Тепер про це можна забути. «Стосовно ініціатив зменшення ставок ЄСВ я скажу так: якщо будуть запропоновані шляхи, як нам наповнити доходи пенсійного фонду й при цьому знизити ставку ЄСВ, — я із задоволенням послухаю. Моя позиція — не міняйте те, що хоч якось підтримує ситуацію на плаву», — заявив міністр фінансів Олександр Шлапак.

“Я вважаю, що треба змінити саму ідеологію сплати єдиного соціального внеску, — каже голова Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський. — Людина працює, отримує зарплату і навіть не знає, скільки їй нараховують і скільки за неї сплачують податків. Ані у Європі, ані у Канаді такого нема. Там роботодавець надає повну інформацію, скільки людина заробила, віддає їй усі ці гроші, і вона сама сплачує з них податки та внески у пенсійні фонди, на соціальне, медичне страхування. У США пішли ще далі — там навіть у супермаркетах на цінниках одні ціни, а в чеку виходить інша сума — з урахуванням федерального податку. Таким чином кожен бачить, скільки податків сплачує. Це суттєво змінило б і наше ставлення до сплати податків та до використання бюджетних коштів”.