Маршрутки і далі по дві гривні

Ще принаймні місяць львів’яни платитимуть за проїзд у маршрутних таксі дві гривні, а не три. На громадських слуханнях не вдалося проголосувати за збільшення тарифу. Усі пересварилися і розбіглися. За місяць питання розглянуть на засіданні виконкому. Через подорожчання бензину перевізники вимагають від виконкому підвищити плату за проїзд з двох до трьох гривень. Хоча їхні розрахунки показують іншу цифру — 3,50. Три гривні — компромісний варіант, щоб не було соціального збурення. На громадських слуханнях ніде було яблуку впасти. Левова частка учасників слухань — водії, персонал автотранспортних підприємств. Не бракувало громадських активістів, пересічних львів’ян. Дехто прийшов навіть з малими дітьми... На громадські слухання вирушила журналіст “ВЗ”.

...При вході до сесійної зали усіх зустрічали громадські активісти, які роздавали листівки, де йшлося, що насправді перевізники нас обманюють: не хочуть прозоро показати своїх витрат, бо не видають квитків, не покращать якість перевезень. Активіст Ростислав Васюта сказав “ВЗ”, що після підняття тарифу водії надалі хамитимуть, зриватимуть графік руху. Він пропонує дати тиждень депутатам міської ради, щоб вони повідомили містянам, чому досі не впроваджено електронного квитка. Якщо проігнорують, вдатися до психологічного тиску методом “Задовбай депутата”: щодня пікетувати ратушу, наполегливо телефонувати депутатам по округах. Друга пропозиція — пришвидшити процес введення GPS-трекерів, щоб відстежувати рух маршруток. Пан Ростислав каже, у Європі вартість проїзду вища, але сервіс кращий. Ну і зарплати там у рази вищі.

Громадські слухання почалися з виступу в. о. начальника управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради Олега Вілюри: “З 2011 року вартість пального зросла на 50%. При зростанні вартості пального на 10% ми зобов’язані переглядати тарифи за проїзд у транспорті. Перевізники кажуть, що зараз собівартість перевезення — 2,85-4,8 гривні. Це залежить від маршруту, бо є дуже збиткові маршрути. Влас­ники маршрутів хочуть працювати за рентабельності у 15%. Вони навіть пішли на Майдан, щоб донести людям свої проблеми. Перевізники — на межі виживання. На цих слуханнях ми повинні визначитися: чи хочемо у Львові існування автомобільних перевезень?”.

Деякі фрази чиновника люди сприймали свистом і вигуками “Ганьба!”, “Це неправда!”, “Вихід на Майдан — це сором! Там були лише водії!”. Ситуація в залі загострювалася з кожним аргументом чиновника. У сутичку втручалися водії АТП, які говорили, що їхні сім’ї теж хочуть їсти, а на зарплату у 1400-2000 гривень не виживеш.

Львів’янка Ольга сказала, що неправильно дерти з містян три гривні, коли ввечері бракує транспорту, доводиться брати таксі. Маршрутки настільки брудні, що на вікнах “ростуть гриби”. Через недосконалу транспортну схему львів’яни і так витрачають чимало грошей на проїзд на роботу. А при більшому тарифі — й поготів...

Один громадський активіст сказав, що цифри розрахунків перевізників підставні і нагадують реферат студента ПТУ. Як можна говорити про збиток, коли водії не видають квитків, транспортний бізнес працює “в тіні”. Активіст запитав Олега Вілюру, чи особисто бере квиток у маршрутці? Це не на жарт розлютило чиновника: “Управління транспорту не має контролюючих функцій, не може вплинути на те, щоб водії видавали квитки, а пасажири їх брали”, — сказав пан Вілюра. Доповідач кинув реп­ліку: “Ви, пане Вілюра, відповідаєте за принципом “Сам дурень!”.

На захист головного транспортника Львова стали перевізники. Пояснили, що людей возять у некомфортних автобусах тому, що через збитковий тариф не мають грошей для купівлі нових машин. Вартість нового низькопідлогового автобуса — 450 тисяч гривень. На це люди в залі кричали: “Та ви спершу старі автобуси нормально помийте”...

Голова Львівської обласної організації “Всеукраїнська асоціація перевізників України” Іван Велійка запропонував галасливим активістам взяти кредит у банку, щоб купити нові автобуси і спробувати повернути гроші за чинний тариф (2 грн.). Якщо їм це вдасться, тоді вони — молодці.

“Розглядаємо резонансне питання — тарифи, — зазначив Іван Велійка. — Розуміємо, що для львів’янина, який отримує пенсію у тисячу гривень, або зарплату у півтори тисячі гривень, — кожна копійка дорога. Будь-яке підвищення тарифів така людина сприймає як забирання грошей з кишені. Але треба ставити питання по-іншому: нехай незалежні експерти розрахують вартість проїзду. Якщо вас цікавить дешевизна, тоді ми повернемо на вулиці міста перероблені “Мерседеси”, які возитимуть пасажирів по одній гривні”.

Потім Іван Велійка емоційно розкритикував експертів, журналістів, громадських активістів, які беруться аналізувати розрахунки перевізників: “Є дві сфери, в якій розуміються усі, — транспорт і... гінекологія”... Це викликало в залі регіт: ніхто не зрозумів, до чого тут гінекологія...