«Господарський план — не лише план дій, а й пропаганда»

Пригадуєте пісеньку з мультика “Что нам стоит дом построить, нарисуем ­ будем жить”? Схоже, за таким принципом живе український уряд. На казначейських рахунках порожньо, подекуди уже затримують фінансування навіть захищених статей бюджету, ­ а в Кабміні вперто говорять про зростання економіки! От і в зареєстрованому у парламенті проекті бюджету на 2014 рік уряд прогнозує зростання ВВП у наступному році на 3%. Хоча більшість економістів переконані — урядовці видають бажане за дійсне, свідомо приховуючи масштаби економічної кризи.

Власне, оцінити проект бюджету на наступний рік наразі нереально. На сайті Верховної Ради є лише номер документа та дата реєстрації, а сам текст відсутній. Про показники проекту держбюджету можна дізнатись лише з невеличкого повідомлення на урядовому порталі: “Інфляція передбачена на рівні грудень до грудня — 8,3%, державний борг — 32,4% від ВВП, дефіцит державного бюджету очікується на рівні 2,7% від ВВП. Бюджет наступного року буде збалансованим, головна мета ­ забезпечити стабільність державних фінансів та завдання економічного розвитку і соціального захисту громадян”, — оце й уся інформація. Тож виникає питання — а чи є сам документ? Відповідно до бюджетного кодексу, Кабмін зобов’язаний подати проект бюджету на наступний рік до 15 вересня поточного року. Подейкують, що насправді на засіданні уряду погодили не проект бюджету, а лише показники, під які і “шитимуть” державний кошторис на наступний рік. У парламенті ж зареєстрували лише “болванку”.

“У будь­якому разі оприлюднений урядом прогноз зростання ВВП на рівні 3% надто оптимістичний, — каже аналітик Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук. — За нашими оцінками, зростання ВВП у наступному році якщо й буде, то на рівні 1%. Показник інфляції 8,3% реалістичний. Такий рівень інфляції можливий за рахунок зростання тарифів на комунальні послуги. Загалом з року в рік маємо однакову проблему: бюджет формують, виходячи з надто оптимістичних показників зростання економіки. В результаті маємо переоцінену дохідну частину бюджету. Потім бюджет не виконується, маємо перекіс у бік соціальних видатків, натомість капітальні видатки недофінансовуються. А потім ми “дякуємо” автодору за дороги тощо”.

Власне через нереальні прогнози зростання економіки у цьому році (у бюджеті на цей рік закладено зростання ВВП 3,4%) Міністерство доходів і зборів ніяк не може назбирати до скарбниці потрібну суму. За даними екс­міністра фінансів Віктора Пинзеника, у серпні до загального фонду державного бюджету надійшло 21,3 млрд. грн., що на чверть менше, ніж у серпні минулого року. На третину зменшили надходження органи податкової та митної системи (66,6% та 66,0% відповідно). За підрахунками Пинзеника, недобір коштів сягне 35­40 млрд. грн., а бюджетний дефіцит, враховуючи постійні пропозиції зі збільшення видатків, має всі шанси побити сумний рекорд 2009 року.

Схоже, вже навіть в уряді зрозуміли, що приховувати проблеми з наповненням бюджету далі не можна, і почали активно обговорювати можливий секвестр бюджету (перегляд бюджету з метою скорочення видаткової частини). Про скорочення видатків, передбачених бюджетом на цей рік, відкрито заговорив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта. «У середині вересня говорити про секвестр бюджету потрібно дуже обережно, адже на сьогодні вже проведено тендери і укладено контракти. Якщо ми скорочуємо витрати, то потрібно бути обережним, щоб таке скорочення не призвело до зростання бюджетної кредиторської заборгованості, яка створює свої проблеми для економіки», ­ заявив чиновник у відповідь на питання про перегляд бюджетних видатків. Чиновник не заперечив, що справи кепські, а дав зрозуміти, що в уряді розглядають таку можливість. То чого ж, складаючи бюджет на наступний рік, урядовці знов стають на одні й ті ж граблі?

“Свого часу, коли у шістдесятих роках нас вчили економіки планування, нам казали: ви маєте запам’ятати, що господарський план ­ це не лише план дій, а й пропагандистський документ. Тієї традиції уряд дотримується досі, — каже керівник Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. — Будь­яка влада займається прикрашанням планів. У західних країнах це може бути півпроцента чи чверть процента, у нас можуть домалювати і всі три відсотки. Але це призводить до того, що бюджет не виконується, і у нас йде безпрецедентна гонка з нарощування заборгованості. Влада робить все, аби знайти нові інструменти залучення коштів... Цього року вони ще знайдуть достатньо коштів, аби уникнути дефолту. На скорочення видатків у бюджеті на наступний рік не підуть, бо наближаються вибори”.