ЄС боїться нових 10 мільйонів біженців з України
Понад 10 мільйонів біженців з України. Таким є прогноз німецької влади у разі, якщо Україна зазнає поразки у війні з росією
Про це німецьке видання Welt дізналося з власних джерел у німецьких силових структурах та Бундестазі. Хоча офіційних підтверджень цієї інформації нема, видання стверджує, що керівництво Німеччини детально обговорює небезпеку, яка може виникнути у разі поразки.
Варто нагадати, що хвиля біженців у 10 мільйонів осіб буде найбільшою гуманітарною катастрофою для Європи з 40-х років минулого століття, коли закінчилася Друга світова війна. Цю хвилю біженців не можна буде навіть порівняти з тим випробуванням, яке Європа зазнала у результаті громадянської війни у Сирії. Тоді Європа домовилася з турецьким президентом Реджепом Ердоганом про те, що Туреччина стане головним притулком для біженців з Сирії.
Але у випадку з Україною такою турецькою стіною стануть самі європейські країни. Німеччина у такій ситуації відіграватиме головну роль, бо у країн Центральної Європи може не вистачити ресурсів для забезпечення такої кількості людей.
Зауважу, це при тому, що європейські країни вже прийняли щонайменше 6 мільйонів українських біженців після 24 лютого 2022 року.
Німецька опозиція взагалі вважає оцінки федеральної влади оптимістичними й підкреслює, що у разі поразки України у війні 10 мільйонів нових біженців у країнах ЄС — занижена оцінка. Мовляв, насправді таких людей може бути значно більше. Це абсолютно реалістичні прогнози, якщо згадати, якою є політика росіян на окупованих територіях.
Коли перед повномасштабним вторгненням я говорив про те, що буде багатомільйонний відтік людей, я думав про тих, хто буде рятуватися від воєнних дій — від ракет і бомб. Але я не міг передбачити Бучі, бо люди не прогнозують масові звірства. А тепер ми всі знаємо, що звірства та винищення — це офіційна політика росії, спрямована на залякування нелояльного населення.
Саме тому велика кількість людей не бажатиме жити на території, яку контролюватиме терористичний уряд владіміра путіна. Це ще один вагомий чинник, який відрізнятиме справжню ситуацію від прогнозованої.
Гуманітарна катастрофа може призвести до кризових явищ у самому Євросоюзі, призвести до посилення позиції антимігрантських популістських сил, які будуть розраховувати на відновлення співпраці з росією і поглиблюватимуть конфронтацію у європейських суспільствах. Політична конфронтація може набути рис суспільного протистояння. Відбуватиметься боротьби між тими хто вважатиме, що прийняття нових мігрантів з України — це обов’язок ЄС, який виявився нездатним допомогти сусіду у боротьбі з окупантами, і тими, хто буде вважати, що потрібно відправляти мігрантів назад в Україну, тобто вже в об’єднану російську імперію, і встановлювати доброзичливі стосунки з росією. Мовляв, варто рахуватися з новими реаліями й впливом росії, як головного гравця на європейському континенті.
Що зробити, щоб запобігти цій катастрофі? Відповідь на це питання очевидна — потрібно готуватися не до катастрофи, а до допомоги. Більше допомагати Україні у війні з росією, не допустити поразки України й тріумфу путіна та росіян.
Не допустити розтягування війни на довгі чорні 20-ті роки 21 століття. Вони й без російсько-української війни будуть чорними. То чи варто Європі додавати ще відтінків чорної фарби у непросте життя?
Це все, що має робити Європа, щоб уникнути не лише української, а й власної поразки. Усвідомити, що поразка буде спільною. Хорошого життя у Європі не буде, якщо Україна програє. Проблеми будуть у всіх, всім буде непереливки, якщо спільними зусиллями не зупинити загрозу, яка стає більшою.
