Кадрова політика Зеленського: звільняємо популярних, залишаємо одіозних…

А ті, хто просто хотів «поржати», вже, мабуть, не раз вмилися сльозами…

Сьогодні, коли, можливо, також поворотний момент, народ вже не може повпливати!

Українці довірили країну Володимиру Зеленському, віддали в його руки право вирішувати за нас! На думку людей він тепер не зважає… Ба, більше діє всупереч їй.

Зараз несеться хвиля обурення через заміну Головнокомандувача, українцям не подобається, що президент так зухвало ігнорує свій народ. Але ж хіба вперше? Весь його президентський термін — це суцільні плювки на громадську думку.

Згадайте, кого він понабирав у парламент під парасолькою партії «Слуга народу». Там одиниці є адекватні, решта — або відверта російська агентура, або якийсь Тищенко…

Перші роки роботи Верховної Ради — це ж зашквар за зашкваром. Коли здавалося, що гірше не може бути, ставалась ще більша ганьба. Хоч раз Зеленський бодай вибачився за своїх «слуг»? Жодного разу!

Далі — екзотичні кадрові призначення на найвищі державні посади: або друзі з дитинства, або колеги з 95 Кварталу, або друзі друзів, колеги колег. Хоча йшов на вибори з гаслом «Ні, кумівству!». Високі портфелі отримали абсолютно випадкові, далекі від державного управління люди. Чим закінчилось призначення друга дитинства — Івана Баканова на посаду голови СБУ ми вже знаємо: в керівництво служби пролізла російська агентура. Журналісти-розслідувачі все витягнули на світ Божий. Чи хтось поніс за це відповідальність? Чи покараний сам Баканов? Чи вибачився за Баканова Зеленський? Ні, лише нахамив журналістці на пресконференції, яка про це запитала.

Ну, і як вишенька на торті — сексологиня на посаді посла. При цьому у стратегічні країни, зокрема, у Велику Британію, досі не можуть знайти посла. Це також промовистий штрих щодо міжнародної політики…

Хіба така кадрова політика не плювок в очі своїм виборцям.

Але тривалий час інфантильні виборці казали, що то божа роса. А скільки російської агентури і людей з обійми колишнього одіозного президента Януковича пригрів Зеленський. Татаров досі «рулить» біля керма держави. І ніхто його не збирається звільняти. Про Єрмака вже мовчу. Ці персонажі не просто муляють око українцям, вони настільки токсичні, що отруюють державу зсередини. І нічого! Зеленського це аж ніяк не турбує!

Якщо Зеленський і раніше не зважав на громадську думку, то чого раптом зараз мав би поважати думку українського народу. І чого йому поважати людей, яких на минулих виборах розвели як кошенят. Якщо народ не може відрізнити низькопробний пропагандистський фільм від реальності, якщо за чисту монету сприймає кіношний образ президента, то хто з таким виборцем буде церемонитися і зважати на нього.

Думаю, оточення Зеленського впевнене, що на наступних виборах сценаристи 95 Кварталу (чи хто там пише ці сценарії?) щось знову замутять і втулять це наївним і довірливим виборцям. А ось потенційно сильних конкурентів треба прибирати завчасно, у зародку. І також не церемонитися. Ви ж, мабуть, зауважили, що вже почали застосовувати старі, перевірені методи дискредитації. Пригадуєте, як мочили Порошенка, обзиваючи його, зокрема, пʼяницею. Це при тому, що майже всі знали, що у нього діабет… І, як бачимо, ті ж наративи вже почали відпрацьовувати щодо Залужного… Хоча ще й близько немає виборчої кампанії, та й невідомо, чи піде Залужний в політику.

Тому дивуватися звільненню Залужного не варто. По-іншому Зеленський діяти і не міг би. Він діє згідно зі своєї логікою. Війна ніколи не лягала у цю логіку. Бо він вважав, що її можна зупинити, лише припинивши стріляти.

У Залужного зовсім інші логіка. І інші пріоритети. Звісно, довго цей тандем протриматися не міг…

В соцмережах Валерію Залужному дякують тисячі українців, зокрема цитуючи його: «Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно». Досить іронічно, адже саме іспанський сором за такі кадрові рішення президента відчуває наш народ.