Ми всі розуміємо, що є учасниками гри в імітацію для інтересів Орбана
Тільки Орбан може вирішити, як йому вигідніше зараз діяти — покращити стосунки з Україною, щоб продемонструвати ЄС свою конструктивність після політичного ляпаса від президента Туреччини Реджепа Ердогана у зв’язку з прийняттям Швеції до НАТО або ж продовжувати дотримуватися попередньої жорсткої позиції
Візит Сіярта до Ужгорода має непересічне значення з погляду отримання допомоги Україною від Євросоюзу. Адже Угорщина залишається єдиною країною ЄС, яка готова блокувати виділення допомоги, що й відбулося під час останньої зустрічі керівників держав-членів ЄС.
Візит міністра закордонних справ Угорщини до України має дати Віктору Орбану шанс (якщо він, звичайно, буде намагатися цим шансом скористатися) пояснити, чому він змінив свою позицію і більше не заперечує щодо виділення допомоги України.
Мовляв, його міністр закордонних справ обговорив з українськими колегами важливі питання двосторонніх взаємин, й Угорщина та Україна просунулися у підготовці зустрічі між президентом Володимиром Зеленським і прем’єром Угорщини Віктором Орбаном. До речі, такої офіційної зустрічі не було жодного разу з моменту, як Зеленський став президентом. То ж завдяки візиту Сіярта в Україну Орбан має можливість погодитися на розблокування допомоги Україні.
Хоча ніде правди діти — якщо Орбан навпаки захоче підтримувати свою попередню жорстку позицію, то також зможе пояснити це тим, що Сіярто в Ужгороді не знайшов спільної мови з очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
До речі, про перебування в Ужгороді Єрмака. Багатьох здивувало, що саме Єрмак за столом переговорів був нібито конфідентом Сіярто, а Кулеба був лише поруч. Дивуватися цьому не варто, бо це пояснюється організацією структури влади в Угорщині.
Угорський режим — це насамперед корпоративний режим довірених осіб. Сіярто у цьому режимі грає роль довіреної особи Орбана. Якщо Орбан вважає, що Україна намагається вирішити з ним серйозні питання, пов’язані з його власними інтересами, й що у Києві реально зацікавлені в організації зустрічі між ним і Зеленським, то співрозмовником довіреної особи Орбана має бути довірена особа Зеленського. Кулеба ж виконує швидше представницькі функції й не має такого впливу на рішення Зеленського. То ж якби він поїхав в Ужгород без Єрмака, Угорщина сприйняла б це як небажання влади серйозно обговорювати проблеми.
Чи вдасться домовитися про питання, які є на порядку денному інтересів Будапешту, — відповісти не просто. Сіярто сказав, що їде в Ужгород, щоб забезпечити рівні права для угорської національної меншини. Ми прекрасно усвідомлюємо, що в угорської меншини сьогодні й так рівні права з іншими громадами України.
Та в Будапешті чітко говорять, що хотіли б повернути угорцям права, які нібито були у них відібрані після 2015 року. Якщо перекласти ці заяви на мову законодавчої реальності, то Орбан і Сіярто вимагають від української влади повернутися до закону про регіональні мови Ківалова — Колесніченка.
До цього закону ніхто в Києві ніколи не повернеться, бо це, своєю чергою, може призвести до такого політичного та соціального спалаху, який не бажаний для української влади. Та й ніяких конституційних засад для того, щоб повертатися до такого законодавства, немає.
Комісія, яка буде створена для того, щоб розуміти, якими є питання з боку Будапешту, може знайти принаймні серію кроків, які допоможуть Орбану вдати, що більше ніяких серйозних проблем немає. Насправді ми всі розуміємо, що є учасниками гри в імітацію для інтересів Орбана. Тільки Орбан може вирішити, як йому вигідніше зараз діяти — покращити стосунки з Україною, щоб продемонструвати ЄС свою конструктивність після політичного ляпаса від президента Туреччини Реджепа Ердогана у зв’язку з прийняттям Швеції до НАТО або ж продовжувати дотримуватися попередньої жорсткої позиції.
Ця попередня позиція може бути частиною не стільки стосунків Орбана з західними політиками, скільки стосунків з владіміром путіним та Сі Цзіньпіном. На цих двох лідерів Орбан також орієнтується, коли мовиться про майбутнє Угорщини та збереження його влади. Що саме обрав Орбан, ми зрозуміємо після того, як відбудеться саміт ЄС, на якому вирішать, як Україна отримає допомогу від ЄС.
