Безугла кинула у Залужного пробний камінь

Звісно, депутатка зробила таку «сміливу» заяву не через свою, мʼяко кажучи, недалекість. Бо навіть Безугла розуміє, які репутаційні наслідки матиме її заява. Але вона давно погодилась на роль безшабашної персони, у якої на язиці те, що у її босів на умі. Ось і зараз їй наказали озвучити те, про що політичне керівництво країни давно мріє, але боїться сказати вголос. А Марʼяну кинути під танк не шкода. Зараз у неї полетять усі списи. А оскільки імідж Безуглої такий, як люблять обігрувати її прізвище, то що з неї взяти. Поображають, познущаються, посміються, та й по тому.

А ідея вже засвічена, публічно озвучена. Відтак, українці мають поступово до неї звикати, адаптовуватися. Принаймні, про відставку головнокомандувача ЗСУ вже можна говорити вголос. Якщо теоретично таке можливо, то і до практичних дій цілком може дійти. Бо ж ідея вже ніби витає у повітрі…

Ми дивуємося, як таке диво, на кшталт Безуглої, потрапляє у Парламент, отримує там впливову посаду і веде активне політичне життя. Бо саме такі марʼяни владі потрібні для різного роду підленьких справ, щоб самим руки у чомусь смердючому не бруднити.

Чому саме зараз вирішили зачепити Залужного? Та давно хотіли. Бо ж ревність зʼїдає! Зеленський не може ділити народну любов ще з кимось. А тут і так довго терпить психологічний дискомфорт. Високий рейтинг Залужного непохитний. Схоже, гіпотетично програти майбутні вибори Зеленський боїться більше, ніж програти війну. Бо якщо зараз чи через кілька місяців прибрати Залужного, який майже два роки разом з українськими воїнами робить неможливе — бʼє набагато сильнішу армію, то шансів виграти війну, усунувши в кульмінаційний момент такого військового генія, значно зменшуються. І це я ще пишу дуже обережно і оптимістично.

Крім того, зараз у війні дуже хиткий період. Контрнаступ не дав очікуваних наслідків. Чому? Гарне запитання! Тож, удар по Залужному — це намагання перекинути відповідальність з хворої голови на здорову.

Безугла звинувачує Залужного у тому, що головнокомандувач не дає нардепам «план дій на наступний рік». Перед тим щось подібне вимагав від військового керівництва ще один діяч — голова фракції «слуг» Арахамія (чоловіча версія Безуглої). Абсурдність таких вимог в умовах війни більш, ніж очевидна. Але тільки не для ручних і корисних депутатів Офісу президента. Вони накази згори не обговорюють, не обдумають, а тупо озвучують. А якби хоч трохи замислились над тим, що роблять, то зрозуміли б, що озвучення планів військового керівництва — це ніщо інше, як видача військової чи державної таємниці. Вам план дій потрібен, щоб ворога попередити? Досить того, що президент Зеленський за кілька місяців до нашого контрнаступу про нього розповідав на кожному кроці. Ворог мав достатньо часу, щоб підготуватися, окопатися, розробити план контрзаходів тощо.

Краще б про «план дій» влада дбала до широкомасштабного вторгнення. Ось тоді він був конче потрібен країні. Тоді парламент мав би волати і вимагати план дій. А волала лише опозиція, вимагаючи дати з бюджету гроші на армію. Та це був голос волаючого у пустелі. Ніякого плану оборони і порятунку країни у влади не було. Був Буковель з горілочкою, шашлики на травневі і звинувачення союзників у тому, що страшилками про війну вони підривають економіку країни. Армія ніколи не була в пріоритеті цієї влади…

Думаю, і зараз у політичного керівництва країни ніякого плану немає. А війну закінчити дуже хочеться. Для цього треба йти на будь-яке перемирʼя. Хочеться виборів нашвидкуруч і ще як мінімум пʼять років керувати та освоювати бюджети на велику відбудову. Ось і намагаються зробити Залужного і його команду цапами-відбувайлами. Перекинути на них увесь негатив, і в такий спосіб одним пострілом вбити двох зайців — усунути від ведення військових дій Залужного, щоб не заважав переговорам і можливому перемирʼю і заодно знищити його рейтинг, як такого, хто не зумів виграти війну.