Афера міської влади на мільйони

Леокарт омани і злодійства…

Транспортний колапс, спричинений корупційною забудовою Львова, став щоденним головним болем сотень тисяч львівʼян.

Громадський транспорт так і не став комфортним засобом пересування, попри сотні мільйонів вкладених бюджетних коштів і проблеми паркування особистого автомобіля мешканця міста.

Останні сподівання на реанімацію громадського транспорту через впровадження електронного квитка розбиваються вщент некомпетентністю та злодійством львівської влади.

Коли, 9 років тому, в кінці 2014 року були підготовлені конкурсні умови та техзавдання на впровадження електронного квитка, то все здавалося простим і зрозумілим:

• стабільність ціни за проїзд;
• унеможливлення «чорного налу»;
• оплата перевізнику за пройдений кілометраж маршруту, відповідно до графіка руху;
• можливість купівлі квитків на один чи будь-яку кількість днів;
• оплата окремо чи будь-яку комбінацію для проїзду трамваєм, тролейбусом чи автобусом незалежно від форми власності;
• зручність оплати будь-якими платіжними засобами — тобто стандарт будь-якого європейського міста!!!

Що ж отримують львів’яни зараз?!

• кусок пластику, голосно названим «леокартом» за незрозумілі 71 грн при рекламованих 60 грн (але це дрібний обман);
• можливість для обраної владою компанії розпоряджатися величезними залишками коштів, які потенційні пасажири внесуть як передоплату за наступні транспортні послуги;
• збільшення вартості проїзду майже вдвічі до 15−20 грн;
• продовження безладу в дотриманні графіку руху і відсутність відповідальності перевізника;
• 11 млн євро, взятих у кредит, і ще мільйони бюджетних коштів, які «розсмоктались» і тепер мали б бути предметом пошуку антикорупційних органів.

Віддавати ж будуть львів’яни, вже не менше 600 грн кожен, від малого і до пенсіонера…

Ось така афера міської влади на мільйони, порівняно з якою «будівничі вулиці Бандери» — дрібні хулігани. Такий собі Леодерибан.

Джерело