Чи мають батьки та діти їсти однакову їжу та чому?

Якщо хочете змінити харчові звички дитини і зробити їх більш здоровими — почніть з себе. Бо я знаю, що деякі батьки підсовують дітям, наприклад, капусту, а самі овочі не їдять. Так це не працює. Мексиканська дитина, наприклад, їсть авокадо та батат, бо її батьки це їдять. Вони її познайомили з цими продуктами у магазині і вдома, та більше — вона постійно їх бачить. Українська дитина їстиме буряк та цільну пшеницю, якщо вони є завжди в її інформаційному полі: вона бачить ці продукти і бачить, як ці продукти постійно їдять інші. Дитина не знає, що вона любить макарони з сосисками, якщо ви самі їй це не покладете. Тому коли ваша дитина просить лише це, то, панове, ви самі такому її навчили. Але це моя думка. Давайте ще почуємо психолога та дієтолога.

Психолог Marina Smirnova: Взагалі питання харчування — це багато у чому втілення у життя людини певних звичок. Якщо ми хочемо, щоб дитина у дорослому житті харчувалася здорово, важливо, щоб у неї були сформовані здорові звички — чим раніше, тим краще.

А як формується дитяча поведінка?

Правильно — через приклад батьків у першу чергу. Є класний вислів — «не виховуйте дитину, виховуйте себе, бо все одно дитина наслідуватиме вас». Це стосується і харчування: якщо батьки і діти їдять однакову їжу, у дітей формується комплекс харчових звичок, які потім стають стабільною харчовою поведінкою.

Anna Belokoz, лікар-дієтолог Клініка дієтології Самойленко: У 2021 році UNICEF Ukraine вже довів через дослідження, що більша частина дітей в Україні під час прийому їжі дивляться телевізор чи грають в ігри. І цю звичку вони отримали від батьків. Це, якщо чесно, погано, бо через це дитина не може їсти свідомо і сприймати їжу повноцінно: смак, колір, текстуру (що подобається і чому). Так їжа і починає сприйматися лише як паливо.

Які правила мають бути запорукою здорового харчового виховання дитини:

• Власний приклад батьків і близьких. Це означає, що харчування в середині сім’ї має бути здоровим і повноцінним, підтримувати ці правила мусять всі члени сім’ї. Чим чіткіше проговорені в середині сім’ї ці правила, тим легше дитині їх дотримуватися.
• Спільні прийоми їжі вдома. Важливо, щоб дитина бачила і копіювала що їдять дорослі. Наприклад, якщо за сімейною вечерею завжди на столі присутні овочі, тоді рано чи пізно дитина так само почне їх їсти.
• Якщо родина йде їсти до закладу, то батьки власним прикладом показують правила вибору їжі поза домом. Наприклад, якщо ви йдете в піцерію, обов’язково замовте порцію салату. Таким чином у дитини з’являються нові навички адаптації до харчування в різних умовах.
• Спільні покупки продуктів. Складання переліку необхідних продуктів і похід в магазин разом з дитиною, допоможуть привчити її до правил планування раціону (одна із найважливіших харчових звичок в дорослому житті). Але ставтеся вдумливо до продуктів, які купуєте з дитиною. Якщо це овочі, то вона буде їсти овочі. Якщо ковбаса, то ви самі розумієте, яку звичку дитина успадкує.

І закінчу свою думку цитатою Жозефа Жубера: «Дітям потрібні не повчання, а приклади».

Як бачите, у мене, психолога та дієтолога думка сходиться. Далі вже висновки робіть самі. Цьом.

Джерело