Наші цілі під час перемовин

1. Збереження державності
2. Збереження ЗСУ
3. Міжнародні гарантії безпеки.
4. Конституція незмінна.
5. Цілковите виведення військ рф.
6. Збереження санкції проти рф.
7. Репарації, контрибуції, компенсації…

Пункт 1 не обговорюється в принципі навіть якщо нам не вдасться домогтися виведення військ рф з Криму і ОРДЛО.

Пункт 2 не обговорюється, бо це базовий гарант безпеки.

Пункт 3. Тут складно. Система глобальної безпеки більше не існує. ООН - не вирішує нічого. ОБСЄ - також. НАТО як організація має серйозних путін-ферштеєрів в своїх надрах. Можливо ми мали б ініціювати нову архітектуру безпеки принаймні для нас з тими країнами НАТО, які нам допомагають зброєю і всім іншим на індивідуальному рівні (США, Британія, Польща...).

Пункт 4. Євроатлантичні устремління (але є питання до надання ПДЧ, але його чомусь нема) і унітарність та територіальна цілісність не обговорюються.

Пункт 5. Тут усе залежить від того скільки втрат отримає рф. Зговірливість залежить лише від цього.

Пункт 6. рф припреться знову після перегрупування і врахування помилок війни. Але припруться, якщо санкції знімуть.

Пункт 7. залежить від успіхів на полі бою і від п.6

А це означає:

1. переговори не можуть бути двосторонніми. Лише багатосторонні за участю наших західних союзників з ядерною зброєю.
2. Усе вирішується на полі бою.
3. Ми вимагаємо більше озброєнь на заході і збереження санкцій.
4. Ми працюємо повністю на ЗСУ.

Тоді дипломатія спрацює.

Джерело