Нарешті ця ганьба закінчилась!
ПЕРША ЩЕПЛЕНА ЛЮДИНА.... я аж зависла, коли прочитала такий підпис
Мені цей перифраз нагадує сполуки на кшталт «перша людина-космонавт», «перша людина на Марсі». Я вже бачу підручники майбутнього, у яких буде саме це фото і саме такий підпис під ним! І натхненне обличчя біологині, і мудрий блиск в очах дітей.
І діти вивчатимуть довгий шлях, яким ми повзли до цього щеплення… не так, звісно, довго, як Корольов чи Ілон Маск, але перешкоди на цьому шляху в нас були не менші. Ми їх, правда, самі собі створювали, але то таке — переможців не судять.
А ми реальні переможці. Чого в нас тільки не було на цьому складному шляху. І якісь злі духи маски за кордон продали з держрезерву, і дівчинка наша з цуциком в епіцентрі цієї зарази застрягла. Та що там цуцик — згадайте тільки сам «Епіцентр» і те, як урочисто, по-президентськи ми зустрічали для нього маски й антисептики. Це ж було єднання!
А ковідний фонд? Ви думаєте легко ним розпоряджатися, коли він, як кіт Шредінгера: спочатку підступно створився, а потім такий каже — не було мене ніколи… які гроші? Який асфальт?
Так і хоче, собака, підставити наших майстрів спорту.
А знайти виробника, який би погодився продавати нам усе це через кілька фірм-прокладок? Це, знаєте, неабиякі вміння треба. Щоб для серйозних пацанів було ефективно.
Тому індійський вояж Степанова був закономірним фіналом нашого шляху. Шляху, на якому ми пізнали дзен. З піснями і танцями, Зітою-Гітою і Метхуном Чакраборті. От тільки ніхто вакцину вже не зустрічав по-президентськи, з пафосом. Щоб фанфари, телекамери і фоточки на сторінці ОП. Переживаю тепер за її ефективність. Бо не освячена.
Але мені додає оптимізму цей підпис під фото. Віє початком нового етапу, прогресу, поступу! І навіть трохи одним мільйоном гривень, обіцяним президентом за розробку власної вакцини.
Спасибі тобі, перша щеплена людино.
Нарешті ця ганьба закінчилась!